Liebe Großmutter Europa

Якось, ще до безвізу, наважились ми з дружиною поїхати у Варшаву щоб відвідати куму та похресника. 

Долали дев’ять випробувань пекла щоб перетнути залізну завісу Євросоюзу, але так і не подолали. В одному з сервісних центрів прийшлось навіть далеко послати працівника після чергового невдалого тесту з опитуванням про благонадійність. 

Результат врешті-решт ми здобули,  використовуючи адмінресурс та «ліве» запрошення якогось там префекта.

Ну а нещодавно влада в Мюнхені заявила, що хоче без зайвих формальностей прийняти мігрантів, яких росія зосередила на білорусько-польському кордоні, чим фактично спонукає до активізації навали інших чужинців.

І навіщо оці всі складнощі.

А чому б Німеччині не організувати авіарейси безпосередньо в Ірак, Сирію чи Афганістан. 

Польша та Литва за це точно подякували б.

До речі, якщо місць для мігрантів в тамтешніх готелях не вистачатиме, то можна з ЄС українців-заробітчан депортувати. Ну так, чисто в рамках гуманітарних обставин.

І путіну буде Ґешефт, і лукашенко - маладєц. То був сарказм. Якщо що.

Ледве не забув, до чого веду.

Не розслабляйтесь сильно. Здається, рубитимось з московитами ми будемо самі під зойкі милої бабусі Європи, яка цим буде вкрай занепокоєна.

Боже, бережи Америку!