Фінляндія очікує гібридної атаки з боку РФ

На тлі безпрецедентної напруги на білорусько-польському та білорусько-литовському кордонах, яка виникла внаслідок інспірованої Кремлем кризи з нелегальними мігрантами з країн Близького Сходу та Африки, інші країни нашого географічного регіону почали реагувати.

Латвія, яка також має ділянку кордону з Білоруссю, оголосила в прикордонних районах режим надзвичайного стану та розпочала позапланові військові навчання там само, які триватимуть до 12.12.2021. 

Естонія заявила про готовність  натягувати колючий дріт та збудувати паркан вздовж кордону з РФ. Як заявив Міністр оборони Естонії Калле Лаанет військові готові встановити тимчасову огорожу на кордоні з Росією для запобігання можливим «гібридним атакам» на кордони Європейського союзу та НАТО.

«Ми готові до зведення тимчасового дротяного загородження довжиною понад 30 км. Оскільки потрібно три-чотири ряди, то насправді ми маємо дріт на 130 км. Я переконаний, що незабаром це реалізується, — заявив Лаанет.

Але не у всіх країнах Балто-Чорноморського регіону задоволені реакцією влади на нові гібридні виклики Кремля. У Фінляндії опозиція зажадала відставки Уряду на чолі з Прем‘єркою Санною Марін.

Опоненти Марін, права партія «Фіни», правоцентристські партії «Кокоомус», «Християнські Демократи» та «Рух зараз» стверджують, що правляча коаліція приділяє недостатню увагу захисту кордону та побоюються, що РФ може здійснити проти Фінляндії гібридну атаку.

Опозиція пропонує внести до Законодавства поправку, яка дозволить тимчасово закривати КПП на кордоні з РФ, (а це, між іншим, 1340 кілометрів), навіть для осіб які шукають притулку.

«Фінляндія зобов‘язана запобігати експериментам іноземних держав, що застосовують гібридну тактику, використовуючи в цих цілях біженців», - заявив лідер партії «Кокоомус» екс-міністр внутрішніх справ Фінляндії Кай Мюккянен.

Він зауважив, що це єдиний спосіб уникнути ситуації, яка може стати катастрофою для десятків тисяч людей тим чи іншим втягнутих до цього процесу.

Власне, тема Національної безпеки, пов’язаної із сусідством з РФ, для фінів доволі болюча, як і тема нелегальних мігрантів з Росії. Хочу нагадати, що у 2016-му році, близько тисячі нелегалів прибули до двох КПП на російсько-фінському кордоні. Дістатися туди, та навіть розміститися у готелях їм допомогла Росія.  Ба більше: нелегалам роз’яснювали як само і на основі чого після перетину кордону просити притулку.

На сьогоднішній день, у багатьох експертних колах, тодішню атаку на ЄС за допомогою мігрантів вважають найбільш вдалою...

Тому, для фінів нинішня криза імені Путіна-Лукашенка на білорусько-польському та білорусько-литовському кордонах це не тільки про сьогодення - це і про нещодавнє минуле, яке Фінляндії, яка на відміну від Польщі, Литви та Латвії не є членом НАТО - довелося пережити самій.

Підсумовуючи скажу так: неважливо - переживе Уряд Санни Марін вотум недовіри чи буде відправлений у відставку. Зрозуміло одне: проблемою спорудження тимчасових чи стаціонарних споруд, та загалом створення повноцінного інтелектуального кордону між Фінляндією та РФ - займатися доведеться. В будь-якому випадку.

Підписуйтесь на Телеґрам-канал автора