Вогонь, вода та мідні труби Зеленського

В народі говорять: «Хочеш пізнати людину, дай їй гроші, владу та славу»


Це все одно, що пройти випробування вогнем, водою та мідними трубами. І йдеться не лише про політиків, а про будь-яке підвищення на посаді.

Кар’єрний зріст для слабкої духом  людини може наробити багато біди, особливо, якщо від його дій залежать долі мільйонів людей. Мало кому вдається пройти життєвий шлях з такими випробовуваннями, не попавши в чіпкі лапи гордині.

Як показує історія України, в нас не було жодного Президента, який би так чи інакше не злетів би «з катушок», хіба що Кравчук. Всі інші «відривались від землі» або одразу або згодом, по мірі збагачення, набуття владних важелів або слави. В певних кругах говорять про таких – «космонавт» або «відлетів у космос».

Чому? Все просто – великі гроші, які самі йдуть у кишені (дуже великі) і більшість нізащо або за просте мовчання або не звертання уваги на певні процеси; майже безмежні можливості впливу, якими зазвичай наділений Президент; «світа» адміністрації Президента, яка в запеклій боротьбі за вплив на «його величність», демонструючи в будь-який спосіб свою користь та значення,що створює атмосферу блюзнірства та вакууму (теплої ванни), гальмуючи потрапляння інформації про негативні явища в державі, як наслідок неефективної діяльності цієї ж світи або бездіяльності, як правило. 

І все це породжує певну мімікрію, як у внутрішніх відносинах так і в комунікації із суспільством.  Як наслідок, людина втрачає об’єктивність, в її свідомості утворюються хибні судження, що призводить до прийняття неефективних рішень та втрати контролю в управлінні, хоча  в цей час відчуття, що все під контролем.

Чи був у діючого Президента шанс пройти ці іспити? Можливо. Вірогідність мала, але можливість була. Він мав гарне фінансове становище, як і славу. Це благоволило бути підготовленим для випробувань, якби не влада. Велика, всеосяжна, безперечна. 

Щоб пройти іспит владою людині, яка ніколи її не мала та не росла поступово в цьому середовищі, мало суттєвих особистих  моральних та вольових характеристик. Потрібна допомога інших людей, які будуть поруч і в потрібний час, коли будуть «ноги відриватись від землі», а рука буде тягнутись до корони, будуть стукати по потилиці, нагадуючи хто ти, звідки і навіщо прийшов на це місце.

Шанс можливо був, але Володимир Олександрович виявився слабким волею та розумом для такого випробовування та головне – оточив себе некомпетентними та такими ж слабкими до влади людьми.

Чого чекали виборці Зеленського? 

Вони  чекали справедливого, відкритого, чесного, порядного, рішучого та простого хлопця з народу, який буде їздити на велосипеді, а натомість отримали Президента, який при перших помилках «ховає голову у пісок», уникаючи прямого спілкування з простими громадянами та ЗМІ, які задають незручні питання.

 Збирає гроші в «ковідний фонд», а потім вирішує направити їх на будівництво доріг задля власного піару. Оточує себе кумами, сватами та друзями, яким дозволяє усе. Не цікавиться проблемами вояків та ветеранів. Не виконую обіцянки. Закриває очі на корупцію, контрабанду та антидержавну кадрову політику. А замість велосипеда «кортежи» та святкування дня народження Єрмака на державній дачі, яка утримується за кошти громадян, використовуючи при цьому авіацію ДСНС. 

Авіацію, яка покликана рятувати громадян і це,  до речі,  підпадає під ознаки злочину за 210 статтею кримінального кодексу «Нецільове використання бюджетних коштів». Та що там юридична сторона таких вчинків порівняно з моральною, а саме – зневажливим, барським ставленням до громадян країни, економіка якої висить над прірвою і восьмий рік точиться війна. 

Замість дорослого та чесного хлопця з народу, відкритого до спілкування, ми бачимо переляканого, уразливого до критики хлопчиська, який ховається за спиною Єрмака, стінами на Банкової та на державних дачах. 

Замість щирості – дитячі образи. Замість визнання помилок – «голова в пісок» або «я в будиночку, якщо я не бачу, то і мене не видно».

Президент закрився від народу. Оточив себе брехунами, злодіями та лицемірами, які вводять цензуру, переслідують активістів за конструктивну критику, покривають корупціонерів та зрадників. 

Недостатньо досвіду? Ок…оточи себе розумними.

Зробив помилку? Ок… будь сміливим та мудрим – визнай. Усі помиляються, але визнання помилки  заслуговує поваги та є шляхом до виправлення ситуації. 

Отже, поки що випробовування Президента водою, вогнем та мідними трубами не пройдено.

І Україна не проходить іспит Президентами. Так може все ж таки Парламентська республіка?

Спустіться на землю, Володимир Олександрович #це_не_схоже_на_серіал