Хокеїст Пересунько може поховати кар’єру через союз з Колесніковим

В українському хокеї скандал: власник ХК "Донбас" Борис Колесніков оголосив війну Федерації хокею України (далі - ФХУ). В результаті — збірна України втратила найкращих хокеїстів, які за наказом Колеснікова залишили лави збірної і як стверджують джерела, це вони зробили за матерілальну винагороду. Серед них один з найперспективніших хокеїстів України Oлександр Пересунько, якому пророкували НХЛ. Раніше він відмовився від американського громадянства, бо хотів грати лише за Україну. Фанатські спільноти вже назвали Пересунька зрадником, і ціна зради - пару тисяч доларів.

Конфлікт між ФХУ та Українською хокейною лігою (далі - УХЛ), яка підконтрольна Колеснікову, триває вже не перший місяць. В обох сторін суттєві розбіжності на процеси розвитку хокею в Україні. Розбіжності як і світоглядні, так і процесуальні. ФХУ, яка має виключне право проводити чемпіонат України з хокею, в червні 2021 року висунула до УХЛ ряд вимог: обмежена кількість легіонерів, дотримання міжнародних пауз та інші. Oстанні з того часу відверто саботують виконання договору з самого початку його підписання. Борис Колесніков вважає, що має право поводитись так, як буде вигідно його інтересам, не рахуючись з Федерацією, як із законною організацією

Тепер по порядку як все було. 12 листопада Борис Колесніков одним телефонним дзвінком відізвав семеро гравців своїх клубів зі збірної України. За день до важливого міжнародного матчу. Дисциплінарний комітет ФХУ одразу відсторонив хокеїстів, які покинули лави збірної України, від участі в усіх офіційних змаганнях. Проте клуби тричі виставляли хокеїстів на лід, в результаті чого їх дискваліфікували з чемпіонату України. Далі Колесніков оголошує про створення Суперліги, яку в народі вже встигли прозвати "сепаратистською лігою".

Пересунько, який прийме рішення грати в Суперлізі поховає свою кар’єру у двадцятирічному віці. Федерація наполягає на тому, аби всі причетні до Суперліги були довічно дискваліфіковані з світової мапи хокею. Вважаю, що ФХУ має діяти рішуче, бо інакше збірну не збудуєш.

Хто такий Пересунько?

Пересунько Олександр Олегович — народився 8 лютого 2000 року в Харкові. Він є вихованцем місцевої школи "Дружба-78", меценатом якої став Георгій Зубко, який зараз є перзидентом ФХУ. На базі школи, разом з тренером Олегом Ігнатьєвим група пройшла весь шлях хокейного становлення.

Згодом Олександр разом з спортсменами переїхав до Києва. Почали виступати за створений під чемпіонат Білорусі клуб "Беркут", підсилилися найталановитішими вихованцями столичного хокею, стали чемпіонами Білорусі серед юнаків 2000 року народження. Вінцем дитячо-юнацької кар’єри покоління Пересунька стала перемога на чемпіонаті світу серед юнаків до 18 років у дивізіоні 1В в 2018 році.

Пересунько весь цей час вважався найобдарованішим поміж ровесників. Не дивно, що ще в 2017-му він отримав запрошення зі США і почав виступати там спершу за "Спрінґфілд Пікс" у лізі USPHL Premier, а згодом — за "Бостон-джуніор Брюїнз" у лізі NSDC. Наступним щаблем став перехід у клуб "Вікторіявіль Тайерс" із юнацької ліги Квебеку. Звідти Олександр розраховував бути обраним на драфті НХЛ. Посприяти мав би зокрема дебют у складі національної збірної — на чемпіонаті світу-2019 у дивізіоні 1В Пересунько відіграв 4 матчі і відзначився двома асистами. Проте жоден з клубів Національної хокейної ліги Олександра не вибрав. На лихо, далі в світі трапилася пандемія коронавірусу, котра змусила Пересунька повертатися додому. Він вже був заявлений для участі в чемпіонаті України-2020/2021 за київський "Сокіл". Але останньої миті "Донбас" і Колесніков запропонували більше, і він перейшов до лав конкурентів, хоча раніше клявся, що не зрадить. З усіми витікаючими — Пересунько не приїхав до лав збірної навесні, коли перші збори національної команди проігнорувало 14 представників "Донбаса" й інших клубів, а зараз несподівано для команди залишив лави збірної уже безпоседньо в Будапешті, за добу до старту українців у меморіалі Тамаша Шаркозі.

2019 рік, інтерв’ю для Главком, Пересунько: "Коли вигравали у білорусів, то гордість була найперше за те, що наша держава ще здатна перемагати сусідів у хокей. Це складно пояснити. Мабуть, любов до своєї країни з’являється на підсвідому рівні. Через те готовий приїхати й виступати за нашу збірну за будь-яких обставин".

На жаль, фінал для тих, хто втікає з команди перед вирішальними поєдинками цілком передбачуваний. Часто буває так, що коли твоя роль, як інструмента для боротьби буде виконана — тебе спишуть. Благо, ми не живемо в часи виживання або гетто. Кожен може зробити власний вибір. Головне аби не було пізно.