УКР
6154 відвідувача онлайн
Редакція Цензор.НЕТ може не поділяти позицію авторів. Відповідальність за матеріали в розділі "Блоги" несуть автори текстів.
Життя до та після прес-конференції Зеленського. Що далі?
26 листопада, у Києві, відбулась прес-конференція Володимира Зеленського. До участі були запрошені журналісти 32 іноземних та українських ЗМІ.
Перше, на що я звернув увагу – стиль, який обрав Зеленський для комунікації. І я був здивований, тому що це відкритий, агресивний маніпулятивний стиль, невдало симульований під відвертий та демократичний. Зеленський непереконливо вдавав себе відвертим, тому що грав відвертість і мушу визнати, погано. Але в чомусь все ж він був відвертий, особливо це помітили психотерапевти.
Чому маніпулятивний? Тому що використовував підміну понять, фактів, приписував собі заслуги уряду, парламенту і «попередників», перекладав відповідальність, коли йшлося про реальні проблеми, а також перебільшував. Коли прозвучала претензія, щодо не виконання головних обіцянок про кортежі, державні дачі та корупцію, він послався на будівництво доріг та уник відповіді, сказавши - «ну, от бачите, ми складні обіцянки виконуємо, а прості ні, потім виконаємо». Дуже дотепно та смішно…
Друге. Постійно уникав конкретики та багато використовував вже звичних для нього «якби» та переходив у відповіді з одного питання на іншу тему, постійно підкреслюючи свою значимість, постійно наголошуючи – «я Президент» та « маю право», так, начебто переконуючи в цьому себе. Так, наприклад, пафос з будівництвом доріг. Цей кейс Зеленський використовує, як одне з головних успіхів. Але давайте розберемо з початку – гроші були виділені з бюджета на боротьбу з «ковідом», в тому числі і допомога МВФ, так званий «ковідний фонд», з якого мали організувати додаткові ліжка, закупити ШВЛ, кисень, підняти зарплати лікарям, тощо. Але потім ці гроші забрали з фонду на будівництво доріг («Велике Будівництво»). І все начебто нічого, якби при цьому була дійсно виконана повноцінна підготовка до нової хвилі пандемії, яка в реальності була провалена і багато людей померли через брак кисню. Такий собі – піар на крові…
Третє. Коли Верховний переходив на російську, то вербально наслідував Путіну. До речі, ця особливість була помічено вже давно. Що це означає? Психологи краще знають, а на мою думку, наш Володимир Олександрович можливо підсвідомо симпатизує своєму тезці. А це вже не смішно.
Також, фраза - "Я захищаю посаду Президента" мене змусила згадати Фрейда і там таких «перлів», які шокують, і що потребують вже більш глибокого психологічного аналізу, багато. Вдумайтесь, не права і свободи громадян. Не свободу слова. Не право на вибір. Не територіальну цілісність та суверенітет України. А посаду… Ви це серйозно?
Образливе та вороже ставлення до критики, а також агресія до журналістів, що свідчить про страх. Страх вбиває розум, Володимир Олександрович. Не бійтеся критики, сторожіться лестощів.
Я не почув головне – про війну, яка має бути першим номером у повістці. Жодних тез, щодо позиції. Жодної позиції щодо Путіна, як ворога №1. Не говорячи вже про маніпуляції з можливим вторгненням. Давайте я Вам допоможу, Володимир Олександрович. Вторгнення російських військ вже давно відбулось, у 2014 році, і планувалось заздалегідь. Росія – підступний ворог України багато століть без прив’язки до голів цієї держави і один з яскравих прикладів - Голодомор. Ціль Кремля – знищення самостійної України за будь-яку ціну. Вільна Україна - загроза для існування Росії в тій формі внутрішньої ідеології, в якій вона зараз існує.
Також нічого не почув про підтримку владою наших бійців та ветеранів, які вже «на краю». Покинуті та забуті, особливо поранені.
Особливої уваги заслуговує новина від Президента України про існуючу інформацію щодо можливого державного перевороту, який начебто планують на 1 грудня цього року. Це викликало відверту посмішку в усього політикуму України і, чого вже, світі. Таке відчуття, що він придумав цю історію на ходу. Просто немає навіть бажання зосереджуватись на цій нісенітниці, тому що це не серйозно – така риторика рівня Президента України. Дурниця, завдяки якій Україна за добу втратила мільярди на міжнародних біржах та має ще більший небезпечний наслідок - погіршення інвестиційного клімату, який і без того вкрай негативний. Особливо після скандалу з Мотор Січ і китайським інвестором, якого по просто кинули у особі держави Україна. І доречі тепер ми маємо позов інвестора до суду в Гаазі і це дуже поганий прецедент, який шкодить нашим стосункам з Китаєм. Іноземні інвестори дуже чуттєві до подібного роду інформації, особливо від Президента.
Ця теза, як і «Путін нападе», виглядає, як примітивне залякування батька своїх дурнуватих діточок. Але ми не діточки і далеко не дурні. І вже проходили ці страшилки з попередником, маємо інформацію і вміємо аналізувати. А також розуміємо, що опалювальний сезон буде «гарячим» але не в батареях, а в нових платіжках.
Зрозумійте одне. Путіну не потрібно іти далі, принаймні поки не запущений «Південний потік -2». Все, що поки йому потрібно, відносно України, саме відбувається зараз, а саме – ідіоти у владі (вибачаюсь за емоцію), послаблення української економіки, процеси внутрішніх конфліктів.
До речі, ми нічого не почули про план економічного розвитку. А це означає, що його немає і це катастрофа.
Ми нічого не почули про знищення корупції, проти якої йшов на вибори наш «справедливий». Щось нічого не чутно про результати анонсованої безкомпромісної боротьби з контрабандистами, проти яких навіть ввели санкції РНБО. Правда смішно? ( тим хто недалекий від розуміння)…але то таке, можна вважати категорією однією з тих простих обіцянок, яку виконає потім, можливо.
Отже, було життя до цієї прес-конференції та після. Також було враження про діяльність влади Зеленського до та після, як і відношення до чинного Президента. Спочатку ми допомагали малодосвідченому політику та зараз відчуваємо, що стали ворогами для нього.
До цього ми вважали, що Зеленський інтелігентний та ввічливий чоловік, який хоче змін, а побачили справжнє обличчя хамства, пихатості та жадоби до влади, як у одного з героїв фільму «Володар кілець», цар гномів, Торін дубощит, який з’їхав з глузду від золота та влади.
Де той Зеленський, за якого віддали свої голоси українці та що далі?
#це_не_схоже_на_серіал
Перше, на що я звернув увагу – стиль, який обрав Зеленський для комунікації. І я був здивований, тому що це відкритий, агресивний маніпулятивний стиль, невдало симульований під відвертий та демократичний. Зеленський непереконливо вдавав себе відвертим, тому що грав відвертість і мушу визнати, погано. Але в чомусь все ж він був відвертий, особливо це помітили психотерапевти.
Чому маніпулятивний? Тому що використовував підміну понять, фактів, приписував собі заслуги уряду, парламенту і «попередників», перекладав відповідальність, коли йшлося про реальні проблеми, а також перебільшував. Коли прозвучала претензія, щодо не виконання головних обіцянок про кортежі, державні дачі та корупцію, він послався на будівництво доріг та уник відповіді, сказавши - «ну, от бачите, ми складні обіцянки виконуємо, а прості ні, потім виконаємо». Дуже дотепно та смішно…
Друге. Постійно уникав конкретики та багато використовував вже звичних для нього «якби» та переходив у відповіді з одного питання на іншу тему, постійно підкреслюючи свою значимість, постійно наголошуючи – «я Президент» та « маю право», так, начебто переконуючи в цьому себе. Так, наприклад, пафос з будівництвом доріг. Цей кейс Зеленський використовує, як одне з головних успіхів. Але давайте розберемо з початку – гроші були виділені з бюджета на боротьбу з «ковідом», в тому числі і допомога МВФ, так званий «ковідний фонд», з якого мали організувати додаткові ліжка, закупити ШВЛ, кисень, підняти зарплати лікарям, тощо. Але потім ці гроші забрали з фонду на будівництво доріг («Велике Будівництво»). І все начебто нічого, якби при цьому була дійсно виконана повноцінна підготовка до нової хвилі пандемії, яка в реальності була провалена і багато людей померли через брак кисню. Такий собі – піар на крові…
Третє. Коли Верховний переходив на російську, то вербально наслідував Путіну. До речі, ця особливість була помічено вже давно. Що це означає? Психологи краще знають, а на мою думку, наш Володимир Олександрович можливо підсвідомо симпатизує своєму тезці. А це вже не смішно.
Також, фраза - "Я захищаю посаду Президента" мене змусила згадати Фрейда і там таких «перлів», які шокують, і що потребують вже більш глибокого психологічного аналізу, багато. Вдумайтесь, не права і свободи громадян. Не свободу слова. Не право на вибір. Не територіальну цілісність та суверенітет України. А посаду… Ви це серйозно?
Образливе та вороже ставлення до критики, а також агресія до журналістів, що свідчить про страх. Страх вбиває розум, Володимир Олександрович. Не бійтеся критики, сторожіться лестощів.
Я не почув головне – про війну, яка має бути першим номером у повістці. Жодних тез, щодо позиції. Жодної позиції щодо Путіна, як ворога №1. Не говорячи вже про маніпуляції з можливим вторгненням. Давайте я Вам допоможу, Володимир Олександрович. Вторгнення російських військ вже давно відбулось, у 2014 році, і планувалось заздалегідь. Росія – підступний ворог України багато століть без прив’язки до голів цієї держави і один з яскравих прикладів - Голодомор. Ціль Кремля – знищення самостійної України за будь-яку ціну. Вільна Україна - загроза для існування Росії в тій формі внутрішньої ідеології, в якій вона зараз існує.
Також нічого не почув про підтримку владою наших бійців та ветеранів, які вже «на краю». Покинуті та забуті, особливо поранені.
Особливої уваги заслуговує новина від Президента України про існуючу інформацію щодо можливого державного перевороту, який начебто планують на 1 грудня цього року. Це викликало відверту посмішку в усього політикуму України і, чого вже, світі. Таке відчуття, що він придумав цю історію на ходу. Просто немає навіть бажання зосереджуватись на цій нісенітниці, тому що це не серйозно – така риторика рівня Президента України. Дурниця, завдяки якій Україна за добу втратила мільярди на міжнародних біржах та має ще більший небезпечний наслідок - погіршення інвестиційного клімату, який і без того вкрай негативний. Особливо після скандалу з Мотор Січ і китайським інвестором, якого по просто кинули у особі держави Україна. І доречі тепер ми маємо позов інвестора до суду в Гаазі і це дуже поганий прецедент, який шкодить нашим стосункам з Китаєм. Іноземні інвестори дуже чуттєві до подібного роду інформації, особливо від Президента.
Ця теза, як і «Путін нападе», виглядає, як примітивне залякування батька своїх дурнуватих діточок. Але ми не діточки і далеко не дурні. І вже проходили ці страшилки з попередником, маємо інформацію і вміємо аналізувати. А також розуміємо, що опалювальний сезон буде «гарячим» але не в батареях, а в нових платіжках.
Зрозумійте одне. Путіну не потрібно іти далі, принаймні поки не запущений «Південний потік -2». Все, що поки йому потрібно, відносно України, саме відбувається зараз, а саме – ідіоти у владі (вибачаюсь за емоцію), послаблення української економіки, процеси внутрішніх конфліктів.
До речі, ми нічого не почули про план економічного розвитку. А це означає, що його немає і це катастрофа.
Ми нічого не почули про знищення корупції, проти якої йшов на вибори наш «справедливий». Щось нічого не чутно про результати анонсованої безкомпромісної боротьби з контрабандистами, проти яких навіть ввели санкції РНБО. Правда смішно? ( тим хто недалекий від розуміння)…але то таке, можна вважати категорією однією з тих простих обіцянок, яку виконає потім, можливо.
Отже, було життя до цієї прес-конференції та після. Також було враження про діяльність влади Зеленського до та після, як і відношення до чинного Президента. Спочатку ми допомагали малодосвідченому політику та зараз відчуваємо, що стали ворогами для нього.
До цього ми вважали, що Зеленський інтелігентний та ввічливий чоловік, який хоче змін, а побачили справжнє обличчя хамства, пихатості та жадоби до влади, як у одного з героїв фільму «Володар кілець», цар гномів, Торін дубощит, який з’їхав з глузду від золота та влади.
Де той Зеленський, за якого віддали свої голоси українці та що далі?
#це_не_схоже_на_серіал
А він був?
Дебіли голосували за свої вологі фантазії, а не за реальну людину.
Громадяни України ??
Виборці в Україні ??
Але на відміну від Торіна, то Зе взагалі дурний балбес - Торін то "на краю" все ж зробив правильний вибір, а наш взагалі не думає про "край"....