ЩО ОЧІКУВАТИ ВІД ЗЛА

Суспільство вже трішки втомилось від потоку версій щодо можливого вторгнення росії в Україну. 

У когось виникло справедливе бажання підготуватись до спротиву, хтось панікує, дехто перевіряє термін дії закордонного паспорту, маргінали причепурили колорадські стрічки, а комусь взагалі байдуже, бо «яка різниця  хто, аби не стріляли і хлєбушек був». 

Що ж нарешті відбувається і до чого варто готуватись. 

Забігаючи наперед акцентую на важливий момент, що має значення для наступних суджень: крім того, що путєн хUйLo, воно ще й сцикло.

Очевидно, що на даному етапі, дійство навколо кордонів України є ніщо інше, як Психологічна операція або Військова інформаційна операція РФ. Такі заходи мають за мету вплинути на критичне мислення нашого та іноземних урядів і, зрештою, на кожного з нас. 

Наші іноземні партнери ніби вже зробили вірні висновки, внаслідок чого задекларовано певні плани, які точно не сподобаються на берегах Клязьми.

Що очікувати

З усією повагою до різних експертних думок, в т.ч. досить поважних, хочу запевнити, що всього того намальованого на «таємних стратегічних картах» зі страшними стрілами, які вказують напрямки сухопутного наступу росії з тисячами танків і піхоти - НЕ БУДЕ.

Московії не вийде проковтнути Україну, тому вона не розглядає її як цілісний матеріальний об’єкт. 

Керманичу Кремля більш цікаві клапті української території, які стануть вирішальними в стратегічних планах. Одні з них корисні для панування в певному регіоні, наприклад у Чорному та Азовському морях, інші вкрай важливі для забезпечення існування режиму окупації, що актуально в першу чергу для Криму, де «водне питання» залишається однією з серйозних проблем.

Але навіть за такої мети, пряме вторгнення збройних сил РФ - річ малоймовірна та навіть другорядна. 

Росії потрібна аморфна Україна, тобто держава, яка не є членом жодного військового альянсу,  не претендує на участь в ЄС та інших об’єднаннях, які Московія вважає шкідливими для свого існування.

Тому Кремль активно застосовує  концепцію стратегічного паралічу України та проводитиме операції на основі психологічних ефектів, отриманих від залякування та влаштування різних криз, зокрема політичних, економічних, енергетичних, внутрішньо-суспільних.

Проведення росією сухопутної наступальної операції, якщо і призведе до епізодичного успіху та прориву української оборони на деяких ділянках, то врешті-решт закінчиться для противника крахом з величезними втратами живої сили. 

Щоб надійно закріпитись в глибині, агресору потрібна велика кількість військ, а головне - підтримка окупації з боку широких мас населення. 

З погляду на те, що зараз не 2014 рік, а міф про «єдність слов'янських народів» розвіявся разом з димом від згарищ домівок в Пісках та Авдіївці,  а «братський» ніж ще кровоточить в українців у спині  між лопаток, то зустрічи з хлібом та солю московитам не варто і очікувати. 

Звісно, пособництво агресії ще є загрозою на певних територіях Півдня України в Чорноморському регіоні та Приазов’ї, де зосереджено велику кількість агентури у владі та угруповання маргіналів. Тому це є єдиний плацдарм, який не варто виключати з переліку напрямків можливого прямого вторгнення росії з метою забезпечення сухопутного коридору до Криму, доступу його до дніпровської  води, а головне - ліквідації України, як морської держави.

Це і є головною, вологою мрією владіміра путіна на всю рештку його мерзенного життя. 

Таким чином, повномасштабне вторгнення військ росії, якщо і слід очікувати то тільки на Півдні України  і тільки за умов, коли «дід Кабаєв» не дослухається лідерів міжнародної спільноти. 

Але не сильно видихайте повітря. Відбій відміняється. Готуватись слід до іншого. 

Як вже вказувалось, РФ буде намагатись досягти своєї мети та уникнути при цьому прямого збройного протистояння з українською армією. 

Тактика росії полягатиме в руйнації важливих об’єктів України - органів державного управління, командних пунктів, аеродромів, складів зброї та продовольства, комунікацій зв’язку, військових заводів та підприємств, електростанцій,  пунктів та мереж розподілу електроенергії та газопостачання тощо. Тобто - знищення всього, що дає можливостей існування Незалежної Держави. 

Такий вид військової агресії реалізується в ході масованих ударів з повітря, застосуванням тактичного та стратегічного ракетного озброєння, артилерії, високоточної зброї, а також шляхом диверсійних актів.
Якщо хочете подивитись, як це відбувається на практиці загугліть подїї із знищення військових складів у Калинівці, Балаклії та шостому арсеналі в Ічні. Тоді Україна втратила понад половину запасів боєприпасів до РСЗО та артилерії великого калібру. До речі, будівництво нових баз зберігання і досі не проведено.

Руйнація території України буде супроводжуватись потужною агітаційно-пропагандиською підривною  діяльністю. Внутрішня агентура працюватиме задля деморалізації військ та органів управління, організацією протестних акцій серед населення із захопленням чи блокуванням будівель органів влади та правоохоронних органів. 

Головне при цьому, що росія діє з дистанції, а її військо залишається поза досягненням наших сил. Це нагадує більш ростріл чим бойове зіткнення. В історії військових конфліктів таке вже було в Сирії, Іраку, Югославії.

Згадайте тактику росії в 2014 році, коли її артилерія зі своєї території  безперешкодно обстрілювала позиції українських військ на Донбасі. Але тоді було озброєння тактичного рівня, використовували ствольну артилерію та РСЗО малої дальності. Тут противник вже буде вести вогонь з великої відстані із застосуванням ракетних військ, авіації та флоту.

Одночасно слід очікувати, що  противник буде використовувати тактику сковування та відволікання наших військ. Тобто, на ділянках, що прилягають до державного кордону з Україною та на лінії зіткнення в ОРДЛО  будуть зосереджені сили, які будуть влаштовувати демонстративні дії та імітацію вторгнення. Це матиме мету розпорошення військ оборони України, як це вже використовувалось росією в квітні 2014 року на Чернігівському напрямку з перекиданням російських підрозділів з н.п. Єльня, де, до речі, і зараз відмічається накопичення ворожих військ.

Цілком вірогідно, що Кремль в ході агресії проти України активно використає територію Білорусі для застосування авіації та ракетних ударів. Потім всю відповідальність за воєнні злочини можна перекласти на Лукашенка, який є маріонеткою та шісткою в терористичному кодлі путіна. 

Підсумовуючи 

Московія буде уникати широкомасштабної наземної операції для вторгненні в Україну. Такий сценарій агресії можливий тільки за сукупністю вкрай критичних умов в міжнародній та внутрішній політичній обстановці і виключно з метою захоплення Півдня України, що буде відбуватись паралельно із тактикою руйнації стратегічних об’єктів в глибині території України 

Що робити

а) у військовій сфері

Першочергові оборонні заходи  України повинні стосуватись організації системи суцільної протиповітряної оборони; розгортання сил і засобів знищення ракет та літаків у повітрі; радіоелектронної боротьби; протикорабельних засобів.

Слід негайно посилити берегову оборону в Чорноморському регіоні та Приазов’ї.  

Протидиверсійні заходи повинні стати в основу охорони та оборони важливих об’єктів. 

Необхідно провести обладнання пунктів управління державних органів та міністерств для забезпечення їх живучості в умовах використання противником ракетно-бомбового озброєння.

Планування партизанського руху є серйозним фактором протидії. Для цього небхідно провести навчання та злагодження підрозділів тероборони за участю сил спецоперацій.  

Здійснити видачу громадянам України, після спеціальної перевірки та підготовки, автоматичну зброю, набої та екіпіровку для зберігання в місцях проживання. В перелік можна включити осіб, що приймали участь в АТО(ООС), ТрО, військовослужбовців резерву, членів ГФ з охорони ГПтаДК тощо.

Україна повинна негайно приступити до розробки та виробництва власного ракетного озброєння з дальністю застосування ~700 км, як зброї стримування противника 

б) в міжнародній сфері

Спрямувати зусилля керівництва України та її дипломатії задля максимального впливу на росію із запровадженням проти неї  «ядерних санкцій» в економіці та у відношенні наближених до путіна осіб.

Форсувати заходи входження України в НАТО. До вирішення цього питання ініціювати розміщення на території України постійного військового контингенту сил міжнародної коаліції, розгортання військових баз НАТО в першу чергу в Чорноморському регіоні.  

Вирішувати питання надання Україні сучасного високоточного літального озброєння, засобів ППО, безпілотних літальних апаратів, засобів логістики

Коли очікувати 

Головним фактором стримування росії є «Північний потік - 2» та стійка, рішуча проукраїнська позиція політичних лідерів США, Великобританії, країн ЄС, Канади та Туреччини.

Сукупність обставин у вигляді функціонування проекту «Північний потік - 2», припинення транзиту газу Україною, слабка реакція основних гравців міжнародної політики, запустить хронометр війни, який вкаже час початку агресії росії, що складатиме від одного місяця до трьох

#ЯчинитимуОпір