Схід і Захід українського націоналізму

Формат роботи націоналістичних структур на Сході і Заході має свою специфіку. В західних регіонах наразі немає особливої потреби у парамілітарних структурах націоналістів. Там потрібно розбудовувати міцне національне запілля. На Сході ж націоналістам без силових аргументів ніяк не можна існувати, адже тут треба розвивати націоналістичний наступ. Та націоналісти – не є доктринерами, тож фронтові й тилові методи ми маємо використовувати в залежності від обставин у доречних і доцільних пропорціях. Тож на Сході ми будемо не тільки здобувати позиції, але й закріплюватися на них. А на Заході ж варто ущільнювати й поглиблювати націоналістичну мережу.
📷 На фото – Стрій організації «Тризуб» ім.С.Бандери біля пам’ятника королю Данилу. Львів, 2013. Західні осередки тризубівців завжди були чисельнішими, але організаційні легенди творилися у осередках східних.
"Пабєдітєлі" стоголосо бравірують, що вони "зламали хребта нацизму". То брехня. Від страху. Насправді - зламали хребта армії і політичному режиму націонал-соціалістів - Третьому Райху. Справедливості ради - зробили це усім світом, силами у десятки разів більшими. Але - зламали, зламали...
Та Націонал - соціалізм залишився в душах і серцях німців назавжди, він там лише чекає належного подразнення і ситуації.
Так же і наш український націоналізм - він безсмертний, він зникне з останнім націоналом і відродиться як лише бодай один з нас згадає, що він Українець.
Щодо нашого націоналізму на Сході і Заході, на Кубані чи у Придністрянщині він абсолютно одинаковий, як одинакова Любов до Нації і тверда рішучість боротися за її відродження і процвітання, як свого роду інстинкт самозбереження. Різниця лише в тому, що він організаційно проявляється і проявиться тим і там сильніше, чим і де матиме більшого подразника.