10537 відвідувачів онлайн
15 773 92
Редакція Цензор.НЕТ може не поділяти позицію авторів. Відповідальність за матеріали в розділі "Блоги" несуть автори текстів.

А якщо завтра війна?

Крайні тижні особливо сильно у повітрі відчувається напруга: а якщо завтра війна? Війна не в Донецькій та Луганській областях, а ось тут - в Києві, Сумах, чи Одесі?
Що робити? Куди бігти? Чи бігти? Що брати з собою?
Ці та інші питання виникали, я впевнена, хоч раз за, насправді, всі 8 років війни у свідомого (та не дуже) небезпеки українця, який з якихось причин на війну таки не потрапив.
Адже все ж коли ти маєш військовий досвід - новина "повномасштабний наступ росії на Україну" сприймається більш виважено та з розумінням алгоритму дій, які ти будеш робити в разі, якщо танки з триколором зайдуть ще далі на сьогодні окупованих територій.

Якщо ви спитаєте мене - я забираю свій військовий баул, який в народі кличуть - "тривожною валізою" і намагаюсь добратися до свого військового підрозділу розташованого в Донецькій області.
Якщо це не можливо з якихось причин: приєднаюсь до частини "Правого Сектору" в Києві.
Впевнена такий план мають більшість добровольців, ветеранів російсько - української війни сьогодні.

Так а що ж робити якщо такого досвіду не маєш?
Не панікувати :) прийняти небезпеку, в якій ми живемо роками, як даність. І просто готуватися та бути готовим. Завжди. При кожному брязкатінні рфіі зброєю під нашими кордонами.
На мою думку, в умовах 8 річної російсько - української війни, кожен громадянин своєї країни, не залежно від статі, якщо дозволяє здоров’я - ЗОБОВЯЗАНИЙ захищати свою країну. Якщо чомусь ви на фронт піти не змогли і не можете - гарним рішенням буде записатися в резервісти.
На сьогодні Збройні сили України мають близько 230 тисяч резервістів. Це смішна цифра, враховуючи постійну загрозу вторгнення про яку говорять із кожного вікна.
Особливістю навчальних зборів резервістів є те, що вони проводяться в складі бойових бригад лише під час заходів їх бойового злагодження (до 15 діб), а також на базі навчальних центрів (від 15 до 30 діб), у складі військових частин (підрозділів) ТрО, Корпусу резерву (від 5 до 30 діб).
Таким чином, по перше, ви будете хоч мінімально підготовлені та зможете перейняти бойовий досвід в учасників бойових дій, які після війни лишаються в резерві. По друге, в разі воєнного стану в країні - ЗАВЖДИ будете знати куди і коли маєте прибути.
І я нагадаю, що у разі тотальної війни починають діяти інші закони і країна переходить у військовий стан.
Відбувається мобілізація і розподіл по спеціальності.
Захищати свій дім та свою країну - це обов’язок кожного. Не потрібно чекати поки це за вас зробить хтось більш сміливіший, без дітей, без жінки та інших придуманих відмазок.

Якщо ж ви не збираєтеся воювати, або не хочете підписувати контракт резервіста, я все одно раджу займатися вогневою і тактичною підготовкою (включно з медициною).
Як це робити?
- ходити на стрільбища, щоб розуміти як взагалі стріляти, вміти поводитися зі зброєю;
- ходити на заняття з тактичної підготовки з Територіальною обороною вашого міста (займатися з ТрО можна без підписаного контракту).
В Києві заняття проходять по суботах;
- ходити на заняття з тактичної та вогневої підготовки з громадськими організаціями;
- купити спорядження та зібрати тривожну валізу (свій приклад "валізи" я надам нижче);
-мати контакти добровольців, ветеранів, військових до підрозділів яких в разі чого ви зможете як мінімум звернутися, як максимум - приєднатися.

Отже, створення організованих, підготовлених, озброєних (навіть власною мисливською зброєю) груп резервістів територіальної оборони в кожному місті і селищі, стане суттєвим стримуючим фактором.
А правильне поводження зі зброєю і з ворогом - це загалом корисні навички.

А якщо ви все ж не наважується або не можете стати резервістом та в ваші плани не входить захист свого міста, селища та країни?
По перше, ви ВЖЕ маєте проговорити це собі та своїй родині в голос.
І схемою окреслити план дій. Куди ви вивозите дітей? До кого? Уточнити чи в тому місці вам і вашим дітям будуть раді і готові будуть прийняти.
Зрозуміти план евакуації в це місце.
Чи готова у вас "тривожна валіза" і вам не доведеться витрачати ще час на її збори? Наголошу, що в цю валізу не потрібно запихати всі пожитки. Виключно - те що потрібно для життя та виживання.

Окрім того, ви маєте розуміти що ви можливо не зможете виїхати.
Або якщо у вас загалом такої можливості нема - чи знаєте ви де знаходиться місце в якому ви будете ховатися в разі обстрілу? І як про цей обстріл дізнатися?

Сирени - перший сигнал.
Безпосереднє бомбардування - другий.
Об’єкти цивільного захисту відмічені написом "укриття" і знаходяться майже у всіх будинках, як жилих, так і нежилих.
На жаль, їх стан сьогодні не пристосований для повноцінного використання та загалом я маю сумніви щодо функціональності цих "укриттів", а саме можливості там знаходитися певній кількості людей тривалий час (тому варто спитати в свого голови осбб - а шо там наші підвали? А давайте спробуємо їх самотужки привести трошки до ладу і напишемо звернення на 1551 (для киян)).
Якщо ви все ж потрапили у район обстрілу без пристосованих сховищ для укриття - використовуйте для захисту нерівності рельєфу - канави, окопи, заглиблення від вибухів (воронки).
Якщо і цього нема − лягайте на землю головою в бік, протилежний вибухам. Голову варто прикрити руками або вашою "тривожною валізою".

Можна довго і нудно дома на кухні обговорювати, яка погана влада і як у нас все незрозуміло і не ясно.
А можна просто взяти в черговий раз відповідальність на себе. І попіклуватися про безпеку своєї родини. Свого району. Міста. Країни.
Для цього потрібна певна підготовка і її варто починати вже.
Почніть з себе. Далі з родини. Далі з громади. Спитайте у вашої РДА перелік місць для укриття та уточність, в якому вони стані. Чи є там все необхідне. І чи не розташовано там, випадково, перукарню.

Що в моєму тривожному рюкзаку?

-документи (+зіп пакети);
-заповнена особова картка (група крові, алергії, хронічні захворювання ітд);
-готівка;
-карти паперові;
-рації;
-ліхтарик налобний + ручний (+ різні батарейки);
-компас;
-павербенк (на сонячній батареї);
-мультітул;
-саперна лопата;
-ніж;
-армований скотч;
-олівець/блокнот;
-набір швейний;
-міцні сміттєві пакети;
-паракордовий шнур;
-намет, каремат, спальник;
-фляга/казанок/чашка/ложка виделка;
-сірники та запальничка;
-набір звичайних свічок;
-сухий спирт;
-4 сухпаї + вода + швидка їжа для запарювання (типу Їдло);
-таблетки для знезараження води (або турбка-фільтр);
-примус + балон;
-засоби особистої гігієни;
-дощовик;
-одяг : термобілизна, фліс, шапка, рукавиці, баф, спідня білизна, шкарпетки, 2 комплекти форми, 2 куртки, 2 футболки, арафатка, спортивні штани, берци, гумові капці, кросівки;
-тактичні окуляри;
-карабіни різних розмірів;
-броніжелет + каска;
-аптечка (склад IFAK) + необхідні особисті пігулки;
-медичний рюкзак;
-зброя.

Топ коментарі
+10
Так і треба, тільки так. У нас багато літніх людей і вони можуть створити значний опір окупантам: не велика різниця вмерти завтра чи сьогодні, а якщо сьогодні, то забрати з собою декількох окупантів - я сам з цим уже визначився. Україна або смерть!
показати весь коментар
31.12.2021 15:26 Відповісти
+9
Данилов в упор незамечает загрозы войны в то время как ее видит весь мир.
Сильно хочется уже с расеей подружится.
показати весь коментар
31.12.2021 12:53 Відповісти
+8
Лівий здрисне першим. А правий з 14-го року лупить москаля. Якось так. Мені майже 70 но з собою парочку рфашистів заберу!
показати весь коментар
31.12.2021 17:47 Відповісти

Завантаження...