Нібелунги та бариги

Традиційна для декого дилема "хто винний" та "що робити" насправді є тупіковою та стає формою заспокоєння.

Адже коли тупо не знаєш шо робити є бажання замість вирішення проблеми поринути у пошуки винного. Або ж - крайнього.

Прикладом наразі у окупантів в Криму "палає зарево" щодо скіфського золоту в Голандії. Там, нагадаю, агресор має подавати касацію до 26 січня до Верховного Суду. Інакше золото вже у лютому поїде до Києва.

Та нещодавно слідчий комітет агресора розпочав "перевірку" ... "законності вивезення золоту з Криму" у 2013 році та водночас - "ефективності роботи щодо його повернення" з 2014 року.

Протиправним застосуванням окупантами російського кримінального закону не просто щодо Криму, але й "задніми числами" вже нікого не здивуєш, цікаве тут інше.

Бо логіка агресора тут сформована саме у стилі "третього риму", адже судилася у Голландії з Україною не Росія як держава, а фейкові "кримські музеї". Які там грали роль "кота Шредингера", адже виступали в якості нібито "юридичних осіб з Криму" нібито "невідомої юрисдикції", яких окупанти завбачливо не "ліквідували" та не "перереєстрували у російському правовому полі" у 2014-2015 роках.

Звісно процес контролювали у Москві на вищому рівні та ці "музеї" були суто процесуальними ляльками. Але тепер, коли є великий шанс епічно програти всю справу, у росіян є величезна спокуса зробити когось винними. Тобто повісити "відповідальність" за програш саме та виключно на тих кримских музейних колаборантів.

Які, до речі, з 2014 року масово піарилися на своїх послугах агресорові та хизувалися майбутньою "перемогою над київською хунтою".

Що ж.

Коли наприкінці 2021 року у справі запахло "смаженим", колаборанти почали просити у Москви, щоб касацію подала власне Росія, а не "музеї". Але ніт, саме "музейщиків" російські карателі змусять ці папірці до Гааги вчергове підписати. Та потім саме них й будуть потім тягати по буцигарням за "розкрадання кримського золота у Нідерландах у особливо великих розмірах".

Бо "як виявиться" після рішення голландської касації, підписали все "музейники" "не те, не тоді та не там".

Не можу сказати, що для пострадянського простору та для відповідної ментальності, успадкованої від суто московської ненависті до "іновірних" узагалі та до міжнародного права зокрема, цей "творчий підхід" слідчого комітету, коли за незручне рішення іноземної юрисдикції карають тупо тих "хто під рукою", а не намагаються думати - чому ж так сталося, є якимось ноу-хау.

Але буду за величезною цікавістю спостерігати за митарствами кримських "музейних нібелунгів".

Хоча на півострові, звісно, є й більш епічні історії, де зникають мільярди. Прикладом, у трьох гіперпосиланнях можна знайти нові розслідування Association of Reintegration of Crimea:

Про "казачу топографію" та знищені земельні архіви https://arc.construction/25069?lang=uk

Про "ректора-нюхача" на 6 ярдів https://arc.construction/25040?lang=uk

Про "енергетиків" https://arc.construction/24885?lang=uk

Про те, як освоювалися мільярди у так званому "Крименерго", очолюваному колишнім постпредом президента в АРК Плакідою. Після того, як окупаційна "рахункова палата" це виявила, то Плакіду зняли із того "хлібного" крісла та ... поставили очолювати ту саму "рахункову палату". Такий "кадровий кульбіт" навіть мене здивував.

Щось, до речі, кажуть, у тій посаді постпреда в АРК "пороблене", усі "колишні" починають зі всіх сторін активно "лізти до терез Феміди" у адміністративних, цивільних та кримінальних юрисдикціях. Я чомусь впевнений, що із наступними кадровими змінами в органі все, звісно, буде так саме, бо цій управлінській константі в Україні вже 20 років.

Друге розслідування - про "ректора-нюхача" з "Кримського федерального університету", залученого до співпраці спецслужбами агресора у Севастополі ще у 2010 році. Цікава вказана особа не стільки "винайденням кримської вакцини від ковіду" у 2021 році, скільки вмінням бути "прокладкою" на зникненні шості мільярдів рублів втупу "на вахтерах". Тут, дійсно, слід "мати талант".

Третє, найбільше епічне розслідування - про кримські архіви, геодезію та картографію. Там доведене, що через тотальну корумпованість окупантів серед іншого геть уся "оборонна могутність" російського контингенту в Криму залежить від дерибану ними ж земельного ринку півострову та від непомітного клану севастопольских бандитів-забудовників, ряжених під "казаків".

До речі ми з'ясували, що у 2019 році окупанти тихесенько знищили усі оригінали правовстановлюючих документів на землі Великої Ялти. З "часів очаківських" та до 2014 року звісно.

Звісно, на відміну від "музейників", в окупованому Криму для фігурантів тих історій небо поки безхмарне.

А тому, поки ордами на наших кордонах керують саме у такому стилі "крадемо все що рухається" та "караємо кого попало кого знайдемо" я б волосся на голові рвати не радив.