Як міста України готуються до загрози війни

1 лютого президент Зеленський підписав указ про зміцнення обороноздатності країни. Після того, як у відеозверненні говорив, що причин для паніки немає.

Згідно із цим документом, упродовж наступних трьох років Збройні сили України зростуть на 100 тис. осіб професійної армії, а кількість бригад збільшиться на 20.

Натомість призов скасують через два роки. За цей час українська армія має стати повністю контрактною. Військовим обіцяють гідне грошове забезпечення.

Крім загального посилення армії, обороноздатними мають бути і міста. На це спрямований закон «Про основи національного спротиву», що діє з 1 січня 2022 року. Він передбачає формування органів територіальної оборони.

Як міста України готуються до можливої загрози? Чи дбає місцева влада про безпеку жителів і підтримку військових, дає інструкції чи спілкується відосиками?

Інститут законодавчих ідей, який проводить експертизу програм місцевих рад на предмет корупційних ризиків, проаналізував, як міста відреагували на ризик повномасштабного вторгнення.

Київ: 110 мільйонів на тероборону

20 січня депутати Київради підтримали програму «Захисник Києва» щодо зміцнення територіальної оборони столиці. Фінансове забезпечення програми – 110 млн грн на три роки.

За ці гроші створять Єдиний центр підготовки Сил муніципальної безпеки міста Києва.

У кожному районі столиці планують обладнати пункти постійної дислокації для бригади Сил територіальної оборони із необхідними навчально-тренувальними комплексами та майновою базою.

Для населення створили карту укриттів.

До фонду захисних споруд входять понад 500 сховищ та близько 4 500 споруд подвійного призначення (підземні паркінги, приміщення метрополітену) – загалом тут можуть перебувати 2,8 млн осіб.

Також столиця тестує систему оповіщення, наразі без звукових сигналів. Надалі періодично планують проводити навчання.

Харків: занепокоєння немає

Влада Харкова у публічних заявах повідомляє, що місто має все необхідне для безпеки громадян, а план територіальної оборони відпрацьований на 100%. Адже в режимі підвищеної готовності Харків перебуває вже вісім років.

Разом із тим до розчищення і підготовки укриттів все ж вдалися. Тут теж розглядають різні варіанти – від підвалів, приміщень метро до бомбосховищ.

Все ж більшість укриттів (близько 4,2 тис.) – підвали, які розраховані на перебування людей до 4 годин.

Натомість захисних споруд цивільного захисту понад 300. Харків може забезпечити укриття для 1,5 млн осіб.

Мерія міста передбачила 1,8 млн грн на програму цивільного захисту та безпеки у 2022 році.

Одеса: бігти нікуди… не треба

56 млн грн – у бюджеті міста на 2022 рік для того, аби подбати про безпеку Одеси. Це на декілька мільйонів більше у порівнянні з фінансуванням у минулі роки.

Однак тут передовсім ідеться про підтримку СБУ, поліції, держприкордонслужби: придбання техніки, обладнання та ремонти.

Про центральну систему оповіщення тут подбали у 2020 році, у 2022 продовжать займатися системою відеоспостереження.

На мапі Одеси – понад 300 сховищ та укриттів, у тому числі для короткочасного перебування – підвальні приміщення житлових будинків та паркінги.

Влада переконує, що бігти нікуди не треба, адже ситуація контрольована.

Дніпро: не піаримось на камери

Мер Дніпра заявляє, що попри те, що на камери не перевіряє бомбосховища, як його колеги, але робота у цьому напрямку ведеться.

Влада міста першочергово спілкується з військовими.

У Дніпрі-мільйоннику близько 900 сховищ, решта – протирадіаційні укриття, про стан яких мають дбати балансоутримувачі. Найбільші з них – метрополітен та приміщення на території металургійного заводу.

На підтримку учасників АТО в бюджеті 2022 року передбачили 45 млн грн, ще 3,8 млн грн – програму підготовки молоді до військової служби.

Львів: озброєні інформаційно

Попри віддаленість від кордонів з агресором, Львів почав готувати план дій у разі розгортання повномасштабного вторгнення.

План передбачає розвиток необхідної інфраструктури та навчання львів’ян, як діяти у разі нападу, як надавати медичну допомогу, захищатися та співпрацювати з батальйонами оборони. У 2022 році у місті мають запрацювати сім підрозділів тероборони. Їх створюють відповідно до ЗУ «Про основи національного спротиву».

Батальйони тероборони мають забезпечити необхідною матеріально-технічною підтримкою.

Відповідну програму підготовки до національного спротиву Львівська мерія планує прийняти 4 лютого.

Влада переконує, що головне – інформаційне озброєння громадян.

План національного спротиву Львів закликає прийняти і всім іншим містам України.

Із бюджету міста на 2022 рік передбачають 115 млн грн на підтримку учасників АТО та здійснення заходів нацбезпеки і оборони.

Вінниця: швидке реагування

Вінниця має специфіку географічного розташування – кордон із Придністров’ям.

Місто формує бригади територіальної оборони. Сім батальйонів будуть працювати в кожному районі міста. Їх основним завданням у разі нападу буде розгортання за лічені години системи територіальної оборони та взяття під контроль об’єктів комунікацій.

У Вінниці, як і у всіх обласних центрах, моніторять стан сховищ та укриттів, публікують відповідні інтерактивні мапи.

Житомир: 95 бригада і добровольчі групи

У Житомирі, де дислокується відома 95 бригада, влада передбачає певний ресурс на безпекові заходи.

Йдеться про 4 млн грн за програмою безпеки захисту населення на покращення матеріальної бази цивільного захисту, роботу системи оповіщення, підготовку населення до дій у разі виникнення надзвичайних ситуацій.

У зв’язку з постійними повідомленнями про псевдозамінування, у місті створили добровольчі групи з волонтерів для реагування на надзвичайні ситуації. Навчаннями планують охопити 500 осіб.

Також мерія проводить перевірку сховищ та укриттів, яких є понад 500 у місті. Обстежують свердловини, колодязі для забезпечення генераторами на випадок необхідності постачання населенню питної води. 

Миколаїв: військові і програма цивільного захисту

Безпечно жителям і владі допомагають почуватися велика кількість військових.

Разом із тим Миколаїв передбачає понад 37 млн грн на 2022 рік для цивільного захисту. Гроші спрямують на поповнення резерву паливно-мастильних матеріалів, підготовку системи оповіщення, встановлення вентиляційного обладнання в захисних спорудах, придбання транспорту для аварійно-рятувальних робіт.

Крім того в Миколаєві діє програма оборонної та мобілізаційної готовності, яка передбачає фінансування близько 1 млн грн на заходи з мобіліцізаційної підготовки та військового обліку.

Краматорськ: 40 км до лінії розмежування

Тут ще у 2015 році були обстріли. Наразі у Краматорську часто проводяться навчальні стрільби, до яких звикло населення.

Влада інформує про 91 сховище, більшість – на території заводів.

Краматорськ прийняв програму територіальної оборони та передбачив на 2022 рік 500 тис. грн на обладнання приміщення для батальйону територіальної оборони. Також у місті створять пункти управління громади.

Місто вже давно розробило план евакуації, план переведення лікарень у госпіталі. 

Маріуполь: 20 км до лінії розмежування

Влада Маріуполя теж вважає інформацію про можливе вторгнення «нагнітанням». 

Інформаційний «імунітет» тут не тільки як результат 8 років війни, а й через відстань у 20 км до лінії розмежування.

Міський голова запевняє, що план на випадок загрози давно розроблений, тут проводять постійні засідання Штабу територіальної оборони міста. 

Сам він щодня спілкується з військовими, яких у місті в рази збільшилося – морські піхотинці, морська піхота, і морська охорона, прикордонники, Національна гвардія.

У Маріуполі ще в 2014-2015 році збудували потужні рубежі захисту. У місті більше тисячі об’єктів укриття.

Це тільки 10 міст, які своїми прикладами підтверджують: питання оборони актуальне і якщо ним системно не займатися та не комунікувати з громадою, паніка тільки зростатиме.