Автомат Калашникова: чи потрібен він тобі?

Десь із грудня, коли про повноцінне вторгнення російських військ почали говорити серйозно і в усіх ЗМІ, українці завалили запитами дозвільну систему МВС, щоб оформити дозволи на придбання зброї. Станом на зараз, збройні магазини суттєво попустіли як в контексті зброї, так і запасів патронів

Але є момент. Не один раз мені доводиться чути думку від людей:  “От я собі купую АК, як почнеться, значить, то буду я стріляти, ще й патрони ходові, словом — ідеальна зброя на випадок часу Х”.

Проте чи це насправді це так, і чи дійсно АК є тою ідеальною зброєю для критичного часу? Давайте розберемось!

Перш за все, необхідно домовитись — ми не говоримо про АК як армійську зброю, оскільки дарованому коню в зуби не заглядають. Дана стаття присвячена конкретно АК на цивільному ринку, його плюсам та мінусам, і перспективи придбання його у власність за самостійно зароблені гроші.



Давайте спочатку про переваги Автомата Калашникова:
1) Надійний і простий. Кількість деталей і велика віддача дійсно дозволяє говорити про більшу надійність. АК продовжують стріляти в дуже несприятливих умовах, при мінімальному догляді і часто у вкрай поганому стані.
2) Невибагливість до чистки. Кожна зброя вимагає догляду і гарної чистки, але у випадку з АК його догляд потребує не таких великих зусиль чи ретельності.
3) Наявність деталей. Так, знайти запасні деталі в Україні, а також тюнінг не є проблемою.
4) Менша ціна. У порівнянні з brand new гвинтівками виробництва США чи України, АК в середньому коштує дешевше на 10-15 тис. грн. і нормальні зразки можна придбати вже в районі 20-25 тис. в магазині чи 12-17 тис. грн на збройних форумах.

А от тепер про недоліки:
1) Ергономіка. АК є специфічною зброєю, яка вимагає від користувача підлаштуватись під себе, замість того щоб надати можливості підлаштувати сам карабін під власника. Для багатьох приклад АК є закоротким, є питання до ударно-спускового механізму, прицільних тощо. Банально, щоб навчитись якісно і влучно стріляти, правильно гасити віддачу, перезаряджатись, усувати неполадки тощо займає досить багато часу.

2) Віддача. Хто б що не говорив, але при інтенсивній стрільбі віддача прямо буде впливати на вашу точність попадання, наявність “синяка” на плечі і загальну втому. Віддача зумовлена тим, що ви купуєте зброю в калібрі 7.62, а не армійському 5.45 чи рідкісних 5.56 (так, АК в калібрі НАТО бувають, зокрема в Польщі). Як наслідок, віддача при стрільбі сильніша і, повірте, це не той параметр, яким варто нехтувати.

3) Тюнінг. Скільки “калаша” не тюнінгуй — все рівно отримаєш “калаш”. Загалом, майстерні пропонують багато різноманітного тюнінгу: від ергономічних прикладів, до подовжених цівок, глушників, збільшених ручок взведення, кріплень коліматорів чи оптики тощо. Це дозволяє досягати певних результатів, проте сума капіталовкадень може виявитись значною і неспівставною із його реальною користю.

4) Якість. На відміну від новеньких гвинтівок від українського Zbroyar чи американських заводів, ви отримуєте переважно НЕ нову зброю. Нехай вас не збиває свіже клеймо заводу Маяк чи Форт, які переробляли АК під цивільний ринок — по факту у вас в руках може виявитись екземпляр 1951, 1964 чи 1970 року випуску. Більш того, важлива якість і стан ствола, яким буде летіти куля. Калібр 7.62 є більш номінальним, ніж реальним. Більшу частину карабінів в адекватному стані було розкуплено ще на початку війни, а тому претендувати на ствол 7.63 чи 7.64 швидше за все не вийде. А це буде напряму впливати на якість польоту кулі і вашу прицільність.

5) Патрони. Після втрати луганського патронного заводу, у нас немає власного виробництва патронів 7.62 і левова частка є імпортом. Відповідно ціна патронів, їх наявність (!!!) та їх якість обходитимуться дорожче, ніж патрони 223, а тому витрати зростатимуть з кожним наступним пострілом.  





6) Встановлення оптики чи коліматора. Якщо вам пощастило “урвати” так званий “нічний автомат” (АК-74Н), то тіштесь — у вас базово є кріплення для встановлення приціла. Якщо ж у вас стандартна модель — готуйтесь до додаткових видатків на заміну окремих частин свого АК і танців з бубном для встановлення прицілу. Не скажу, що це вкрай складно, бо з початку війни було реалізовано декілька варіантів кріплень, але сама реалізація обійдеться вам в додатковий бюджет, який можна було витратити на патрони.  Більш того, дешевші варіанти дозволять розмістити коліматор на цівці, дорожчі — в районі кришки ствольної коробки (що краще для прицілювання), але в свою чергу це може ускладнити процес розбору автомату в критичних ситуаціях із клинами чи перекошуванням патрона.

Варто розуміти, що я не є хейтером АК, але намагаюсь дати максимальну кількість інформації, щоб ви, як потенційний покупець АК, розуміли всі плюси і мінуси гіпотетичної покупки.

Нижче, я наводжу табличку-порівняння володіння карабіну на базі АК та карабіну на базі AR платформи із видатками на найнеобхідніші речі.

Як можна побачити з таблиці, ми взяли найбюджетніших представників ринку — МКМ-072 (АК від заводу “Маяк”) та карабін DB-15 (платформа AR-15, виробник DiamondBack), і АК виграє на етапі покупки одразу 11 тис. грн.

Важливо: всі ціни вказані без жодних дисконтних знижок, якими активно користуються стрільці з досвідом.

Після цього ми купуємо патрони. Один з найпопулярніших патронів для 223 обійдеться 18.48 грн, або можна взяти альтернативи ціною до 25 грн. У випадку 7.62 я взяв для порівняння патрони American Eagle, які обійдуться по 39 грн. Так, зараз на ринок завезли партію дешевих патронів в районі 18-20 грн + зараз запустили свою лінійку патронів компанія “Ібіс”, проте наявність таких патронів - це швидше виняток, ніж правило, а тому, коли ви захочете поповнити запас патронів, в доступі будуть патрони в ціновій категорії як мінімум American Eagle.

Для обох карабінів можна обрати бюджетний коліматор Vector Optics. Для AR карабіна він вже має необхідну “проставку” для прицільної лінії і відповідно кріпиться на верхню платформу Пікатіні. Для АК доведеться купувати додатковий тюнінг який обійдеться десь 1.5к грн і дозволить розмістити приціл на цівці.

В результаті: видатки на базовий комплект і 2000 патронів обійдеться для АК у 106 450 грн, в той час як для AR платформи — 75 390 грн. При цьому, з кожним пострілом різниця буде зростати через різну вартість патронів.


Підсумки:
Чи купив би я собі АК?
Так, АЛЕ якщо ми говоримо про АК як частину збройної колекції і екземпляр світової збройної історії. Найімовірніше, я б шукав версію 50-60-их років, залишив його в класичному вигляді без жодного тюнінгу, та пострілював з нього кілька разів на рік, коли з друзями б вибирались на range day .

Чи варто купувати його вам?
Відповідь “так”, якщо ви відповідаєте хоча б 1 з нижче наведених пунктів:
1) Вам естетично подобається АК і вам подобається ця брутальність.
2) Ви “силовик” і переважну кількість часу працюєте з цим як з основною зброєю.
3) У вас є можливість поповнювати запаси патронів за прийнятною ціною або ж ваші фінансові можливості дозволяють такі видатки.

Чому АК не найкраща ідея “на випадок чогось”?
Треба розуміти, що АК в калібрі 7.62 далеко не найкращий варіант для подібних подій. Армія буде використовувати патрони 5.45, які не підходять для вашого карабіна. Дістати 7.62х39 буде теоретично можливо, але не дуже легко, так як в більшості буде 5.45. Більш того, велика вартість патронів не дозволить вам активно тренуватись з ним для напрацювання навичок чи накопичити великі запаси на чорний день.
Тому, на мою, вкрай суб’єктивну, думку, АК — не найкращий варіант для подібного роду дій.

Що брати?
Все залежить від цілей, які ви перед собою ставите.
Якщо це захист сім’ї і дому, то дробовика чи карабіну SUB 2000 в калібрі 9х21 вам буде цілком достатньо.
Якщо ви хочете підготуватись серйозніше — карабін на базі AR-15 буде чудовим вибором.
Якщо хочете бути корисним своєму ТРО — високоточна зброя в калібрах 300Win чи 308Win зробить вас цінним і бажаним кадром, особливо якщо ви зможете хоча б на перших етапах забезпечити себе патронами.
А ще можна витратити кошти на квадрокоптер і навчитись на ньому добре літати — “очі” будуть на ціну золота в будь якому підрозділі ТРО.

Фінальний вибір лише за вами, я ж лише навів факти для роздумів. Головне, викиньте з голови ідею “йти партизанити” в ліс “у випадку чого”, бо… хоча ні — це вже тема абсолютно іншої розповіді :)

P.S: Якщо вам сподобалась дана стаття - не шкодуйте свого лайка, коментаря чи навіть репосту в соц.мережах! Це допоможе просуванню якісного контенту!

Якщо ж ви надумали купувати зброю, не знаєте з чого почати, вагаєтесь що вибрати - пишіть https://www.facebook.com/jonathan.zatvarski/ - з радістю допоможу обрати Вам вашу майбутню улюблену зброю!