18 лютого 2014

18 лютого 2014 – цей день став переломним для Революції Гідності. Ще зранку під час мирної ходи протестувальників до Верховної Ради України силовики і залучений ними криміналітет почали застосовувати зброю. Так агонізуючий режим Януковича намагався знищити Майдан. Майданівців вбивали в Маріїнському парку, розстрілювали на Грушевського та на Інститутській, закидуючи гранатами, отриманими напередодні від росіян. 

Ввечері після відмови на їх вимогу “здати Майдан”, режим розпочав так звану “антитерористичну операцію”. Тоді, в ніч з 18 на 19 лютого, нас на Майдані залишалося не так багато. В повному оточенні, під шквальним обстрілом ми тримали оборону на зруйнованих барикадах, які ми підпалили, щоб стримати наступ. 

Коли вже горів увесь Майдан, запалав і Будинок профспілок, де був розташований наш головний штаб. Сили були нерівні. Мало, хто вірив в перемогу, але навіть дим від палаючого Будинку профспілок, який силовики підпалили навмисне, попри усі закони фізики, йшов не вгору, – а в обличчя “беркутівцям” та “ВВшникам”, які намагалися нас знищити. 

Прийшов ранок, і хоча влада кинула проти нас весь наявних силовий потенціал, Майдан не змогли перемогти. Протягом тієї доби загинуло двадцять вісім патріотів, близько тисячі захисників території свободи отримали тяжкі поранення та травми.

8 років тому без зброї, у вогні, Майдан продовжував стояти. Ми не знали, що за кілька днів Майдан переможе, а Янукович, вже знаючи про початок операції Росії з анексії Криму, втече. Ми не знали, що перед нами відкривається тяжкий шлях, на якому має загартуватися українська нація. 

8 років тому Майдан вистояв і переміг через кожного, хто залишався там. 

Ми вистояли тоді, тому що по-іншому не могли. Ми вистоїмо і сьогодні, адже альтернативи в нас нема! На противагу 2014 року, коли наші партнери відмовлялися надавати навіть шоломи чи бронежилети, не говорячи про щось, що стріляє чи їздить “щоб не спровокувати Путіна”, тепер увага всього світу прикута до нашої країни – ми отримуємо не лише політичну підтримку, але техніку і зброю. Ми переможемо, тому що нам нема куди відступати, тому, що ми знаємо, що захищаємо! З нами Бог, з нами Україна і з нами буде перемога!