Війна – повідомлення для Зеленського
Війна затягується і позитивного закінчення не видно. Росія поступово просувається вперед. Це тотальна війна і вона може тривати ще багато-багато місяців.
Путін не здасться лише тому, що ми на це сподіваємось. Ми повинні виграти цю війну, а це означає відбити території силою. Це означає, що армія має бути перебудована під цю задачу. Припускати, що раптом все закінчиться славною перемогою – це мрії дурнів. Її потрібно виграти.
Кроки:
Потрібно створити воєнний кабінет з найкращих мізків у цій країні (відкинувши політику).
Необхідна чітка стратегія, як виграти, а не просто хоробро програти. Найкращі уми мають написати її до кінця цього тижня.
Потрібно перезапустити промисловість на заході. Кожен, хто зараз знаходиться в територіальній обороні та працює на виробництві, у харчовій промисловості чи сільському господарстві, має повернутися до роботи.
Нам потрібна потужніша урядова організація на західних кордонах, щоб пришвидшити надання допомоги, військову підтримку і бізнесову діяльність (це вимагає урядового міністра, який не сидітиме в кабінеті в Києві).
Ми потребуємо масової побудови дешевого житла для біженців на заході (подивіться, що інші країни будували в роки Другої світової).
Харчова промисловість потребує чіткого розуміння щодо податків і фінансів, щоб виробляти все необхідне на цей та наступні роки.
Використання національної робочої сили потребує переосмислення. Не має сенсу тримати керівників з хорошим бізнесовим мисленням з рушницями на блокпостах. Так війну не виграєш. Це тупо. Ми потребуємо доктрини щодо використання робочої сили – хто що має робити, коли і навіщо. Розумні люди можуть бачити, що це зараз робиться неправильно. Це демотивує.
Необхідно потужнішу і швидшу систему закупівель. Я рекомендую, щоб весь цей процес для оборони передали людині з бізнесу. Це хороше місце застосування для досвідчених людей з бізнесу.
Військовим потрібен політичний радник на повну зайнятість у ставці, щоб відслідковувати плани та перевіряти, чи вони політично відповідають тому, що зараз треба – наприклад, щодо необхідності звільнити Маріуполь. В жодній війні не можна дозволяти лише військовим вести війну самостійно. Війни – це політика і вони потребують моніторингу 24/7 з боку уряду. Політичні цілі мають бути зрозумілими для всіх командирів.
Армію необхідно оживити. Не має сенсу мати величезну ТрО, тоді як армія втрачає силу. Зі всіх резервів, обладнання і поставок потрібно створити армію номер 2 для контратаки. Потреби армії мають бути важливіші за потреби ТрО. Це також означає зміни у військовій командній структурі. На рівні командування витрачається занадто багато часу на те, як ми воюємо сьогодні, і не достатньо – на те, коли і де ми воюватимемо завтра.
Нам потрібна належна інформаційна система, щоб правдиво повідомляти громадськості, що відбувається. Сьогодні занадто багато політичного чтива і просто їжі для мас. Потрібна правда, а не радянський піар.
Дякую Романенку за деякі з цих ідей.
Please share.
1. и ТРО, и армия должны действовать по единому плану;
2. армию "№ 2" следует применять на одном направлении, ни в коем случае не используя её, как резерв для пополнения частей, уже втянутых в бои (такие части должны пополняться маршевым пополнением).
От у цьому й найголовніша проблема. З першого дня "переговорники" Зеленського домовляються, як програти, і при цьому не втратити владу.
Скільки експертів - скільки думок.
І кому вірити бідному українцю?
"Його ключовою роботою за останні двадцять років було реформування та зміни для організацій оборони та безпеки в Європі.
Протягом своєї 37-річної військової кар'єри Ґлен Ґрант командував військовою в'язницею Великобританії та артилерійською батареєю з 8 самохідних гармат. Працював в оперативних та політичних штабах у штабі 1-го британського корпусу, штабі армії, Міністерстві оборони Великої Британії, Об'єднаному центрі повітряних операцій штабу НАТО 5 в Італії та в штабах чотирьох штабів бригади. Ця робота передбачала підтримку багатьох операцій Великої Британії, включаючи Північну Ірландію, обидві війни в Перській затоці, Боснію та Косово.
Ґлен Ґрант завершив свою кар'єру як аташе з питань оборони Великої Британії у Фінляндії, після чого були тури до Латвії та Естонії. У цей час був радником президента Мері в Естонії з питань вступу до НАТО. Звільнився з армії в 2006 році у званні підполковника і став радником міністра оборони Юрґена Ліґі в Естонії."
2. Необхідно звернути увагу на комплектування Тро, куди на багато посад в тилові частини записалрсь багато колаборантів вони продовжують працювати проти України, а бійців не пр ймають, а говорят,щи все занято, військовій контрозвідц є чим зайнятись