Невиправданий оптимізм - нічим не кращий за панічну істерію

Ні, навіть не так.

Коли я бачу наприклад пафосні тексти про те, як нам правильно облаштувати Україну після війни, хочеться бити в табло ще більше, ніж за сіяння паніки. Бо Україну хочуть облаштовувати ті, хто сам не на війні. Нічого в ній не втратив. І нікого не втрачає прямо в цю мить.

Прямо зараз люди кричать від болю.

Прямо зараз люди заблоковані злобною нечистю і не мають змоги вирватися.

Прямо зараз намагається з усіх сил триматися заради дітей кожна жінка, чий чоловік там.

Прямо зараз військовий боронить місто, з якого лише дивом вийде живим.

Тому не треба цих муркотливих роликів про те, як все буде класно за місяць. Це ніхріна не заспокоює. Це лише про те, що в когось в житті зараз є не тільки холод, біль, бруд і страх.