"Місяць війни"

Місяць потєрь, спаленої тєхніки і тєлєфона забитого номерами, які ніколи не удаляться, ну ніколи вже ніколи не позвонять і не отвітять.

Місяць розрушених і горящіх українських хат, безвольно обвисших проводів, горящіх заборів, розщеплених снарядами дубів і перебитих бетонних опор. Місяць грязі, бутилок з сцяками і постоянного желанія спать і їсти. Місяць мазути, хруста піска на зубах і усталості. Місяць тирчащіх з асфальта нерозірвавшихся снарядів РСЗО і воронок от ФАБ. Місяць хрипящій рациї і місяць настопиздівшій фразі: "У разі виявлення - знищити наявними засобами вогневого ураження".

Місяць інфантільного інтернета, в якому все тепло, лампово, трактор, Чорнобаївка і побєда на всих направлєніях. Місяць вопросу: "Сайгон, як ти думаєш, це надовго?".

Всього місяць. Ми стоїмо.

Фоточку "для прівлєчєнія вніманія" добавлять не буду, бо у вас немає сил і мозгов не роспостранять її потом як тріппєр по общагі, в попитках привлєкти до себе вніманія і насобирать лайків.

Ах, да. Місяць "гєроїзма" тих, хто 8 годіків собирав минутки слави і монєтізірував социальний капітал на тємі Донбасса, а потом обісрався, поклав хуй на ЗСУ і прєдпочьол остать "на мєстє в котром буду болєє полєзєн". І ще, місяць тим, хто бросив все в Україні чи в Європі, приїхав в свою в/ч і сказав: "Прівєт командір, шо робимо"?

Послєднім велике спасіба, уваженіє і крєпкі об'ятія. Рєбята, давайте пройдемо це до кінця. Хотя-би для того, шоб потом поорать з "мєдалістів" розсєкающіх по Майдану і "лідєров мненій" не вилазящіх з тєлєстудій.

Слава людям, які в підвязаних проволокою піксєльних штанах держать своїми усталими плечіма українську державність.