Коли політичні вороги говорять душа в душу

А тебе, значит, нужно верить?
Мюллер в известном фильме тоже говорил:
- Верить никому нельзя. Мне-можно.

Вообще-то Таня сейчас больше занимается тем, что из стугны стреляет по российским танкам, она там оператором служит, а отнюдь не говоруном.

вілкул зрозумів що його кацапи посунуть від влади.. тому і "став" бандерівцем..

Ні додати, ні відняти. Браво!

Це стосується всіх політиків-чиновників, як обраних так і призначених. Що в минулому проукраїнських, що проросійських. Вимушений патріотизм.

Теж така думка , рятують своє майно награбоване і владу , а тут ще плюсик прибавиться .Вілкул вже бачить , де його опзжОПІВЦІ , одні в бігах ,дехто в сізо , а інші позбулися і майна і влади .Потрібно бути реалістами .

Вілкул,Труханов,покійний Кернес,Садовий,і т.п. регіональні лідери,-виразники настроїв власного,РЕГІОНАЛЬНОГО електорату,а настрої електорату залежать від ситуації в країні,політичного курсу,централізації,контролю ЗМІ.
В даному випадку,-не понти,а співпраця з військовими "на совість".

ці персони, і живі і мертві, ніколи не були самостійними, вони завжди заглядали в жующий рот старшим товаришам, якщо можна так сказати. От як Садовий, прикрутили яйця одному з так званих олігархів, і садовий зсутилився, слугам він не потрібен, став сам по собі. І нема самовпевнренності і напищенності. Так само як легіні із свободи, поставили на так званому олігарху хрест, влаштували свій бізнес і не чути.

Але ж Вілкул не пішов з бойками ,мертвечуками ,рабіновичами. А на рахунок: армія, віра, мова-
це не пусті слова. Поки буде рашкін патріархат , поки буде російська мова і зневага до армії ,доти
ми будем *один нарід*. І не забувайте : рашкіна дума прийняла ухвалу про заселення українцями буферної зони між ними і Китаєм. Ось де буде наше місце.

Він мер прифронтового міста. Він не може просто так встати і піти. І не хоче. Але всім зрозуміло, що якщо ситуація стане критичною і буде вагома загроза його життю, він накиває пятами, але вже як проукраїнський чиновник. Ракети для Стугни дляЧорновіл він на передовій підносити не буде.

Не заперечуючи позитивні для України і суспільства зміни, перш за все у площині міжнародній, я всеж сумніваюсь у "справжности українського патріотизму" пана Порошенка.
З 5-ти років його президентства незаперечні успіхи зміни статусу України з ролі субєкта до ролі обєкта у світовій політиці.
У внутрішньому житті країни повний провал будь яких змін, який власне відкрив шлях до президентства тій помилці еволюції, яка сьогодні з Банкової імітує діяльність президента.
І все через те, що як і Вілкул, він бачив Україну як власний домен.

У його розуміні домен, у якому знаходиться джерело благополуччя має бути захищений (Армія, НАТО) і з гарними преференціями від великого ринку споживачів (ЄС, Півн. Америка) але залишатися контрольований одноосібно через національні законодавчі, виконавчі та юридичні інструменти, підконтрольні йому.
А це стало б неможливим у випадку дійсного впровадження змін внутрішнього функціонування держави.

мда, і де ж того лицаря в білих обладунках знайти ?

Певно що не в Канаді чи інших варягів.
Тільки в Україні.
Невже суспільство з 41 млн. громадян настільки схолощене, що не має нічого окрім нинішнього політичного бомонду з приватних президентів, іменних партій і містечкових політико-князьків?
Невже убивство Вячеслава Чорновіл так вжахнуло суспільство, що ніхто не відважився продовжити його справу?

Риторичне мабуть питання.

Не підкажете, скільки років стругались і шліфувались демократіі в країнах заходу? Чи не пропихав у ті часи хтось своі домени?

Ніщо так далеко йти.
Скільки років для сталої демократії знадобилося Литві, Латвії та Естонії?

Взагалі недоречно порівнювати пострадянську Україну і пострадянську Прибалтику. Абсолютно різні речі на тей момент.

Україна парламентсько- президентська республіка. Головний парламент, який вибирає прем'єрміністра. Президент відповідальний за зовнішню політику і силовий блок. Внутрішня політика і економіка це відповідальність прем'єра, який підзвітний ВР.

Олено, адже для вас не таємниця що в сьогодняшній Україні положення у Конституції носять більше декларативний характер аніж є обовязковим законом до виконання.
Кожен черговий президент намагається створити власну більшість у парламенті. Бо це дає контроль над законодавчою, виконавчою і судовою гілками влади.
Перший крок президента Порошенка був... створення "БПП". що по сутті не що інше як приватна іменна партія президента України.
Теж саме робили і його попередники, і його наступник.
Маючи контроль/вплив у парламенті, що заважає провести очикувані суспільством реформи?
Для президента, який дійсно вболіває за долю і майбутнє країни і народу - нічого.
Для президента приватизованого кимось або маючого власні меркантильні чи політичні амбіції - невідповідність суті реформ власним (або продиктованим закулісним куратором) планам.

@irina 093cde28

Ви дуже переконливо пояснили нам, що гнилий патріот Порох вирішив розбудувати армію лише для того, щоб вона захищала його власні фабрики «Рошен» і інші володіння. Разом з НАТО, для надійності.

Круто. До такого навіть Янукович не додумався. Якось розкрадав собі краіну і без арміі і без НАТО і без безвізу.

І на додаток ви нарешті розоблачили підступного «сивочолого гетьмана», знайшовши правдиву причину, для чого йому була потрібна потрібна була «віра» з ПЦУ і томосом. А щоб віруючі краще шоколадні смаколики купували, а для чого ж іще?

І ви абсолютно праві про його підступний план міжнародного розширення ринку споживачів. Ніде правди діти, таки киівский торт Рошен вже продається в супермаркетах США! А прибутки осідають у Панамі, та й податки йдуть не в Украіну! Не то, що у інших олігархів- патріотів

Ще тільки з мовою не все ясно, для чого він оте замутив. Ех, гетьман, не подумав ти, що можеш втратити російськомовних покупців!

Але, погоджуюсь з вами, що не зважаючи на деякі помилки, хитромудрий гетьман свій домен захистив таки добре. Ви чули, щоб хоч одна бомба попала у фабрику Рошен у Києві чи Ліпецьку? Я - ні.

Єдине, що я (і тисячі інших украінців, я впевнений) не зрозумів, це ваше посилання на якусь там помилку еволюціі. Мені здається, що Якраз з еволюцією в нас все в порядку.
Від сивочолого гетьмана ми пройшли шлях до найвеличнішого «лідера миру», як зазначено на раритетній монеті американського казначейства, за якою вже черги стоять довші, ніж за поштовою маркою про потоплення крейсеру «Москва».

Від імені усіх порохоботів щиро дякую вам за те, що розкрили нам усім очі на підступного гетьмана. Чекаємо з нетерпінням на інші ваші глибоко аналітичні публікаціі.

Гнилий? Цей вислів мені на думку не спадав.
Напевно він є коректним, враховуючи гнилу суть державного управління і контролю/впливу на суспільство, закладену і доведену до кондиції ідеально функціонуючої машини, яка 30 років продукує очильників в Україні.
Хтось з них був кращий, хтось гірший але жоден не поставив інтереси держави і нації вище власних.
Як наслідок держава і суспільство мають те що мають.

Я не є прихильником/виборцем того чи іншого президента у силу відсутности українського громадянства і моє ставлення до будь якого з них базується на обсервації діяльности і кінцевих наслідків їх президенського терміну. Стосовно пана Порошенка, моє бачення викладено вище. Кожен вільний мати власну оцінку, погоджуватися або ні. Але факт залишається таким як є - суспільство у більшості своїй позитивно віднеслося до його дій щодо змін у міжнародній ролі України (рух до ЄС, НАТО, почата інтеграція у економіку демократичного світу, безвіз) але негативно до реформ, або радше імітації реформ, всередині України. Свідчення тому його програш виборів 2019 року.

Ось деякі цифри:
Загальна кількість виборців - 30 105 004
Не прийняли участи у виборах - 12 041 026
Голосувало у 2 турі - 18 063 978 що є лиш 61.42% від загальної кількости виборців

З них за:
Зеленського - 13 541 528
Порошенко - 4 522 450

Як можна бачити "страшні" 73% насправді не катастрофа, оскільки стосуються тільки тих, хто прийняв участь у виборах. А це лиш 61% електорату.
Катастрофа є те, що 39% продемонстрували розчарування у обидвох і немали жодної альтернативи.

Чи змінився пан Порошенко за 3 роки - я не знаю.
Чи є реальна альтернатива сьогодні до обидвох?
На мою думку з часу убивства Вячеслава Чорновіл Україна так і не отримала жодного політика, який зміг би обєднати достатню кількість суспільства для радикальних змін у державі.

Що найбільше вразило у дописі Тані, це (сподіваюся несвідома) популяризація особи, яка по суті є нехай не самою значною, але часткою тієї системи, що і привела Україну до нинішнього стану слабкости і викликаних цим станом подій.
Невже і вона, перебуваючи у епіцентрі подій, не бачить ніяких альтернати старому і навіть ворожому для держави політичному естаблішменту?

В 1990р рухівці були членами КПСС

Свердли, якщо дна дістався...

ні...це війна... і тільки вона змогла показати.. навіть тикнути в ніс помилки, які ще можна виправити... поки ми в однім окопі і маємо одного ворога...
політичні погляди виявились хибними, а от захищати свою Батьківщину плечем до плеча стало правильною несподіванкою для багатьох... а може навіть закономірністю? бо балантрасити можна багато а от укріпити так район що русня по землі не пролазе... а от з неба суки дошкуляють всім...
ніколи не думав що так напишу... але навіть не уявляю хто б краще за Вілкула зміг би так нормально (тьху, тьху) організувати оборону тих місць, які він знає з дитинства !