Війна чи воєнний стан: у чому відмінність і які наслідки для громадян і бізнесу?

Чи можна повертатися на деокуповані території і чи варто повертати туди свій бізнес? Шукаючи відповіді на ці питання, чимало людей очікували 9 травня, бо саме цього дня, як писали авторитетні західні видання, Путін міг офіційно оголосити Україні війну. Тепер з’явилася нова дата для обговорення – 25 травня. Бо напередодні закінчиться дія указу Президента України про продовження воєнного стану. Й ті, хто вже мав намір купувати квитки, тепер знову чекають, що ж буде далі, бо поширюється думка, що воєнний стан не може тривати понад три місяці, а значить, мають бути інші рішення й інші юридичні наслідки.

Так, однією з особливостей цієї війни є фактичне її ведення без оголошення. І поки вище політичне керівництво росії продовжує брехати про спецоперацію, Україна третій місяць поспіль живе в умовах воєнного стану. Та всім тим, хто хвилюється, що продовжувати воєнний стан не можна, хочу одразу пояснити, що законодавством не визначено обмежень на кількість продовжень, а також на термін впровадження воєнного стану на території України. Єдиною умовою є затвердження відповідного указу президента Верховною Радою України. Тобто саме Володимир Зеленський, який є Верховним Головнокомандувачем Збройних сил, прийматиме рішення, виходячи з тих обставин, які будуть на ту мить. А далі вже — справа за депутатами. Чинним законодавством України не встановлено строк (мінімальний чи максимальний), на який може бути запроваджено воєнний стан. На відміну від надзвичайного стану, який, згідно положень ст. 7 закону "Про правовий режим надзвичайного стану" може бути запроваджений максимум на всій території України не більше, ніж на 60 діб.

Враховуючи сьогоднішню ситуацію на театрі військових дій на території України, те що військові дії на окремих напрямках тільки набирають обертів, керівництву держави необхідно буде приймати рішення про продовження воєнного стану на всій території України, або в окремих областях.

Звичайно ще є альтернатива – оголошення стану війни на території України. З правової точки зору, насправді, на території держави фактично нічого не змінюється. Особливих відмінностей між "воєнним станом" та "станом війни" законодавством не передбачено.

Ба більше – "воєнний стан" згідно чинного Закону "Про правовий режим воєнного стану" регламентований більш чітко, ніж "стан війни" згідно закону "Про оборону України".

Головна фактична відмінність – юридичне визнання перед світовою спільнотою того факту, що Україна перебуває в стані війни. Чому це не було зроблено раніше? Перш за все, через те, що оголошення такого стану на території країни надає можливість міжнародним контрагентам змінювати або розривати умови чинних контрактів, оскільки такий стан – визнається як форс-мажорна обставина. Чого не має під час оголошення воєнного стану на території країни.

В той же час, для громадян України цей факт на сьогоднішній день ключового значення не має, оскільки Торгово-промислова палата України, ще на початку військових дій на території України визнала обставини оголошення "воєнного стану" як форс-мажорні. Що дає змогу вирішувати взаємовідносини між українськими контрагентами з урахуванням можливостей, які надають відповідне законодавство.

Таким чином, в разі прийняття рішення керівництвом держави про оголошення стану війни на території України, а не продовження воєнного стану – фактично для громадян України юридично нічого не зміниться. А щоб було зрозуміло, в чому полягають відмінності стану війни від воєнного стану зупинюся на кількох моментах.

По-перше, як передбачено абз. 3 ч. 4 закону "Про оборону України", з моменту оголошення стану війни чи фактичного початку воєнних дій настає воєнний час, який закінчується у день і час припинення стану війни. У свою чергу, чинне законодавство не наводить визначення терміну "воєнний час".

Опосередковано, поняття "воєнний час" та його зміст розкривається через визначення терміну "особливий період". А згідно ст. 1 закону "Про оборону України", особливий період – це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює:

час мобілізації;
воєнний час;
частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Таким чином, можна впевнено стверджувати, що в Україні наразі триває "стан війни", адже діє особливий період, який охоплює період "воєнного часу", який настає відразу після настання "стану війни":

Проводиться загальна мобілізація (згідно закону "Про затвердження Указу Президента України "Про загальну мобілізацію" від 03.03.2022р.);
Українські військові та інші суб'єкти, що становлять основу національного спротиву, ведуть збройні протистояння проти регулярних військ росії;
Період відбудови ще не настав у розумінні закону "Про оборону України", адже воєнні дії ще тривають.

Чинне законодавство України (ст. 64 Конституції Укр

аїни), визначає, що в умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень.

Тобто, обмеження прав і свобод як фізичних, так і юридичних осіб, можуть бути запроваджені лише за умови попереднього оголошення воєнного або надзвичайного стану. Таким чином, навіть у разі подальшого оголошення Україною стану війни, задля можливості (примусової конфіскації майна на потреби армії, обмеження виїзду закордон осіб призовного віку тощо) правовий режим воєнного стану буде запроваджено/продовжено.

У свою чергу, наслідки оголошення Україною стану війни як для бізнесу, так і фізичних осіб, будуть фактично аналогічні до тих обмежень, що є наразі, адже чинне законодавство України не визначає відмінностей між "воєнним станом" та "станом війни" (станом після оголошення війни).

Відмінності між воєнним станом та станом після оголошення війни має
значення для зовнішньо-політичної діяльності України, зокрема можливості громадян України стягнути компенсації в міжнародних судових інституціях з росії як країни-агресора. На сьогоднішній день – юридично – для міжнародних юрисдикцій, починаючи від ООН та закінчуючи міжнародними арбітражами – у нас немає війни. У нас воєнний стан, окремі воєнні дії. Але ні ми, ні Росія не знаходимося у стані війни згідно з міжнародним правом.

Згідно того ж закону "Про правовий режим воєнного стану", воєнний стан може бути скасовано достроково на всій території України або в окремих її місцевостях, за умови усунення загрози нападу чи небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності.

Водночас, з огляду на ситуацію в Україні, запеклі військові бої на Сході та Півдні України, найімовірніше воєнний стан в Україні буде продовжено неодноразово. До того, ж говорити про безпеку в будь-якому регіоні нашої країни до нашої перемоги, легковажно, бо ракети, як ми бачимо долітають скрізь.

Але це не означає, що далі потрібно боятися і чогось очікувати десь за кордоном. Бізнес повинен працювати в Україні, бо економічний фронт не менш важливий. Не ми почали цю війну і не нам її оголошувати. Проте ми закінчимо її. Перемога обов’язково буде. Давайте її наближати разом.