Російська компанія заробляє на відбудові зруйнованих росіянами українських міст
Російсько-українська війна спонукала Верховну Раду України прийняти Закон "Про примусове вилучення об’єктів власності Росії".
Починаючи з 2014 року, коли Росія анексувала Крим та розпочала війну на Донбасі, і експертне середовище, і громадські активісти заповзято обговорювали необхідність прийняття такого закону. Проте, тодішня влада не спромоглась на такий крок. Санкції щодо російського бізнесу у ті часи були вибірковими і не мали масового характеру.
Життя змінилося 24 лютого 2022 року, коли наша країна зазнала повномасштабного воєнного вторгнення північного сусіда.
Кривава, злочинна війна змушує нас розповісти про один російський бізнес-кейс, який промовисто ілюструє трагічність і невимовну абсурдність ситуації.
Російська "Група "Поліпластик" на теренах України представлена ТД "Євротрубпласт", Рубіжанським Трубним заводом (РТЗ) і Калуським трубним заводом (КаТЗ), які нині формально належать міжнародній Групі "Radius Systems". До речі, місто Рубіжне Луганської області російські орки нещодавно стерли з лиця землі. Співвласники та керівники "Поліпластика" - Мирон Горіловський та Валентин Буяновський, за даними британського комерційного реєстру, є резидентами Великобританії.
Станом на 29 грудня 2019 р. до холдингу Radius Group входило 19 компаній в США, Китаї, Великій Британії, Латвії, Австрії, Польщі та інших країнах. А 2021 року Група "Поліпластик" розширилась до 26 заводів. Підприємства нині працюють в росії, білорусі, Казахстані. Функціонує також розгалужена мережа торговельних структур та філіалів – 38 структурних підрозділів. Річна виручка "Поліпластику", за даними компанії, у 2021-му склала 60 млрд руб. (близько $750 млн).
Довірена особа групи російських компаній в Україні – Ігор Стрілець, який впродовж років керує українськими активами російської групи і є одним із співзасновників підприємств.
Робота групи "Поліпластик" в окупованому Криму
Група Поліпластик віддавна займає антиукраїнську позицію. Так 2014 року, відразу після захоплення Криму, компанія створила торгові доми і будівельні-монтажні організації на території окупованого Криму. Російські бізнесмени реалізують пластмасові труби і прокладають з них трубопроводи. Більше того, 2021 року мав місце міжнародний скандал за участю Групи компаній "Поліпластик". Компанія будувала Бештерек-Зуйський водогін на території тимчасово окупованого Криму. Для виконання держконтракту на будівництво цього об’єкту в Криму група компаній використовувала окрему юридичну особу. Причина проста: власність "Полипластиком" оформлено через кіпрські компанії Radius Systems Holdings Ltd і APG Polyplastic Group Ltd і потрапляння ГК під європейські санкції може серйозно зашкодити бізнесу.
Офіційно, проектно-пошукові та будівельно-монтажні роботи на об’єкті "Бештерек-Зуйський водозабір" вела московська компанія ТОВ "Современные системы реновации". Два держконтракти на загальну суму 1,5 млрд рублів були укладені в лютому 2021 року, але фактично роботи почалися раніше – в жовтні 2020 року.
На водонапірній станції в Сімферополі було встановлено обладнання компаній Siemens та Grundfos. Постачання таких насосів серед іншого обладнання в Крим європейським компаніям заборонено постановою Ради Європи №692/2014. Рішення про обмежувальні заходи у відповідь на незаконну анексію Криму та Севастополя ухвалено 23 червня 2014 року.
Окупований Крим, відкриття об’єкта "Бештерек-Зуйський водозабір"
Попри діяльність в окупованому Криму, компанія продовжує свою діяльність і в Україні.
Діяльність групи компаній "Поліпластик" в Україні
Лише, за 2016 рік російські виробники ввезли в Україну полімерних труб, за заниженими (демпінговими) цінами, для зовнішніх мереж водопостачання і водовідведення, газопостачання, гарячого водопостачання і опалення на загальну суму майже 50 млн грн. Проаналізувавши інформацію, що міститься у "Віснику державних закупівель" з 2008 по 2017 рік, можна дійти висновку, шо Група "Поліпластик", через свої афільовані структури стала переможцем державних тендерів на загальну суму 2,76 млрд. грн., або 240 млн. $ США. З 2011 по 2014 роки вітчизняні обласні та міськгази придбали у російських бізнес-структур поліетиленові труби для газопостачання на сумі 344 032 76 грн. (майже 42 млн. дол. США).
Російська компанія заробляє на відновлені Ірпеня
Російська компанія продовжує працювати в Україні і під час війни, навіть бере активну участь у відбудові звільнених українських міст. Про те, що росіяни накоїли в Київській області, зокрема в Бучі та Ірпені, знає весь світ. Моторошні кадри зруйнованих містечок та фото тисяч розстріляних мирних мешканців облетіли весь світ. В місті Ірпені загарбники також зруйнували матеріальну та ремонтну базу підприємства "Ірпіньводоканал", пошкодили системи водопостачання та водовідведення. Для того, щоб якнайшвидше відновити водопостачання, нещодавно було прокладено водогін з Києва до Ірпеня, протяжністю 7 км.
Побудова водогону з Києва до Ірпеня, квітень 2022 року
Фінансування проєкту здійснювалось за підтримки благодійних організацій – зокрема, Міжнародного Комітету Червоного Хреста в Україні, який надав понад 20 млн. грн. За ці кошти закупили труби, зварювальні апарати, два екскаватори та оплатили виконання робіт. Постачальником ПЕ-труб став Калуський трубний завод, який реалізує продукцію через керуючу компанію – Торговий дім "Євротрубпласт", що входить в орбіту власності російської групи "Поліпластик" Мирона Горіловського та Валентина Буяновського.
Виходить так, що можна прийти в мирну країну, руйнувати міста, вбивати людей, а потім ще непогано заробити на відбудові.
Після сумного досвіду 2014 року, дуже не хочеться наступати на ті ж граблі. Не покаране зло завжди повертається. Після всіх жахіть, які принесла Російська Федерація в нашу країну, будь-який бізнес, який працює в Україні та має російське коріння повинен втратити будь яку перспективу – раз і назавжди.

