Ілюзорна єдність соратників та поплічників путіна

Після 100 днів  війни росії проти Україні, російською елітою почастішали звинувачення у бік путіна в військових та політичних провалах. Дехто висловлює свою позицію засудження війни відкрито, інші перебувають в мовчазній незгоді з діями диктатора.

В опублікованому матеріалі «ZN.UA», з посиланням на публікацію Washington Post, зазначено, щонайменше четверо олігархів, які здобули свої статки в більш ліберальні часи Бориса Єльцина, втекли з Росії. Ще четверо високопоставлених чиновників подали у відставку й теж поїхали з країни.

Серед них Анатолій Чубайс, який був спеціальним представником Кремля з питань зв’язків з міжнародними організаціями заради сталого розвитку. Анатолій Чубайс ухвалив таке рішення ще у березні 2022 року через незгоду з війною проти України, яку розпочав володимир путін. В часи Єльцина політик був автором російської приватизації. Нагадаємо, що саме він дав першу посаду в Кремлі для путіна в середині 1990-х. Чубайс займався економічними реформами в Росії в 1990-х роках і є одним із небагатьох політиків, який залишився в уряді путіна. За путіна він керував великими російськими державними компаніями — РАТ "ЄЕС Росії" і "Роснано". У грудні 2021 року російський президент призначив його спецпредставником зі зв'язків із міжнародними організаціями для досягнення сталого розвитку.

Отже, приплічників путіна стає все далі менше. Агентство Reuters, посилаючись на поінформовані джерела, пише, що у квітні поточного року зять першого президента РФ Бориса Єльцина Валентин Юмашев залишив пост радника російського диктатора володимира путіна. "Його відхід усуває один із останніх зв'язків путінської адміністрації з правлінням Єльцина", – сказано в повідомленні. То був період ліберальних реформ і відкритості Росії відносно Заходу. Людмила Телень, перша заступниця виконавчого директора фонду "Президентський центр Бориса Єльцина" сказала, що Валентин Юмашев відмовився від посади з власної ініціативи. У Вікіпедії про життя політика не так багато інформації, зокрема, що він розпочав кар’єру як журналіст популярних у 1980-х роках радянських виданнях, виступав біографом Єльцина, потім став зятем першого президента РФ та відіграв неабияку роль в просуванні політичної кар’єри путіна. Однак, один із авторів книги «Від червоного терору до мафіозної держави», російсько-американський історик та публіцист Юрій Фельштинський провів свій аналіз циклу проходження метаморфоз від двірника Валентина до позаштатного радника президента росії Валентина Борисовича Юмашева. Зокрема, у 2019 році Фельштинський у статті для видання "ГОРДОН" відкрито заявив, що Юмашев як співробітник КДБ був приставлений до Бориса Єльцина в якості біографа.

«Він же не просто працював журналістом, він же працював у відділі листів. У відділі листів, перепрошую, у радянські роки працювали кадрові співробітники КДБ. А до цього він працював двірником, ніколи не здогадаєтеся у кого – у Чуковського. Бо до Чуковських – Лідія Чуковська була дисиденткою – постійно ходили» - наводяться у статті слова історика. Одруження Юмашева з донькою Єльцина привело його не лише в керівну ланку «Сім’ї» (об’єднаних навколо Бориса Миколайовича людей, які мали на нього прямий вплив), але і допомогло стати практично лідером цієї організації та, так би мовити,  «взяти під своє крило путіна», щоб привести останнього до президентства.

Отже, якщо такі найближчі соратники та покровителі в минулому російського диктатора намагаються відсторонитися від теперішньої позиції путіна, то не дивно, що менш помітні в російському політикумі чиновники починають слідувати їх прикладу.

Зокрема, дипломат середньої ланки в місії росії при Організації Об'єднаних Націй у Женеві, Борис Бондарєв  у понеділок, 23 травня, став найвідомішим російським чиновником, який пішов у відставку та публічно критикував війну в Україні після вторгнення 24 лютого. Видання nv.ua, з посиланням на статтю New York Times, опублікували заяву російського дипломата, де він зазначає, що президент росії володимир путін міг би витратити останні два десятиліття на «розвиток країни», але натомість перетворив її «на якийсь повний жах, загрозу світу». Бондарєв вказав, що відповідальність за війну лежить не лише на путіні, а й на Міністерстві закордонних справ росії. За його словами, російські дипломати були причетні до того, щоб створити враження, що путін може легко здобути перемогу в Україні. В МЗС росії одразу відреагували на такі заяви Бондарєва оклеймивши його зрадником. Що, в принципі, світ вже не дивує, адже в тоталітарній державі росія усіх незгодних з ганебними та провальними вчинками диктатора, записують у «вороги народу». Що відомо про свідомого росіянина, котрий готовий пожертвувати своєю кар’єрою, а з урахуванням методів боротьби з інакодумцями у рф, не виключено, що і свободою?

Борис Бондарєв почав працювати у МЗС росії  у 2002 році. З 2019 року був радником росії при ООН у Женеві, членом групи, яка працює над контролем над озброєннями і знезброєнням у місії росії в Женеві. У своєму телефонному інтерв’ю New York Times, Бондарєв сказав, що хоча він вважає себе меншістю серед російських дипломатів, які виступають проти війни, він не самотній. Він зазначив, що знає кількох дипломатів, які тихо пішли у відставку після початку війни.

Однак, не лише війна стала причиною незадоволення правлінням путіна серед російської економічної еліти. Для бізнесменів рф введені Заходом санкції мали кричуще негативні наслідки.

Металургійний магнат Владімір Лісін, який став мільярдером в часи Єльцина, розкритикував парламент Росії за ініціативу змусити іноземних покупців платити рублями за російський експорт сировини включно з газом. Лісін стверджував, що цей крок може підірвати експортні ринки, за доступ до яких росія «боролася десятиліттями». А вимога переходу розрахунків на російську валюту «призведе до того, що нас просто викинуть з міжнародних ринків». Власник «Норникель» Владімір Потанін,  який теж брав участь в розробці приватизаційного процесу в Росії у 1990-х, критикував пропозицію конфіскувати активи іноземних компаній, які покинули російський ринок. Він стверджував, що це знищить інвестиційну довіру до рф і відкине країну в 1917 рік.

Олігарх Олег Дерипаска,  який теж розбагатів в часи Єльцина, зайшов далі, ніж будь-хто. Він назвав війну проти України «божевіллям». Хоча олігарх теж зосередився на економічних втратах.  Він висловив переконання, що через санкції в Росії почнеться фінансова криза, гірша за ту, яку сталася в 1998 році. Він розкритикував режим путіна за 14 років державного капіталізму, який «не дав ані економічного зростання, ані збільшення доходів населення». В своєму Telegram-каналі олігарх написав, що за війну проти України росіянам «дуже довго буде соромно».

На сьогодні задоволених володимиром путіним у найвищих колах Росії, «мабуть, майже немає», написав 24 травня портал Медуза з посиланням на близьке до Кремля джерело.

«Дедалі більше росіян, які підтримують Кремль і російське вторгнення в Україну, починають відкрито критикувати Кремль», — повідомляє Американський Інститут вивчення війни (Institute for the Study of War, ISW),  посилаючись також на нещодавню хвилю різкої критики серед російських військових блогерів. Експерти інституту наводять оцінки своїх колег із Міністерства оборони Великої Британії, де вважають, що в міру подальшого зростання російських втрат в Україні «їх буде все важче приховувати, і невдоволення громадськості зростатиме».

Отже, незважаючи на тісні корупційні та фінансові зв’язки між великим російським бізнесом та владою рф, розуміючи провали путіна у всіх сферах на світовій політичній арені, еліта росії починає шукати шляхи відсторонення від діючого диктатора, щоб уникнути звинувачень у міжнародних військових злочинах та не потрапити під дію західних санкцій.

З урахуванням того, що невдоволення путіним розпочалось не вчора, а наростає вже декілька років, а останні події протягом трьох місяців довели його до геометричної прогресії, багато незалежних експертів відмічають, що в недалекому майбутньому росію очікує «тіньовий» переворот, а в Кремлі вже навіть негласно обговорюють постаті наступників президента. За даними видання Медуза, серед них мер Москви Сергій Собянін,

заступник голови Ради безпеки Дмитро Медведєв та перший заступник голови АП  Сергій Кирієнко,

який нещодавно став кремлівським куратором Донбасу. Інші відкриті джерела називають також кандидатом в президенти секретаря Ради безпеки рф Миколу Патрушева.

Загалом своїми діями, висловлюваннями та мовчанням економічна та військова російська еліта погоджується на усунення путіна з посади президента. Однак, через одіозність зазначених постатей та непередбачуваної подальшої поведінки гіпотетичних кандидатів, процес зміни влади в рф дещо затягується. Російські політики та олігархи розуміють, що путіна потрібно міняти, але на кого – залишається відкритим питанням.