Мій Герой

Коханий мій, Олександр Моїсеєнко, вже місяць, як вони забрали тебе у нас... У мене, у рідних, побратимів і посестер... Вони забрали твоє майбутнє, твої мрії, твої і наші спільні плани...

Але їм ніколи, чуєш, щастя моє, їм ніколи не забрати мого кохання до тебе, любові твоїх рідних і друзів, поваги тих, хто з тобою пліч о пліч служив, вдячності тих, хто навіть не знав тебе, але знає і розуміє за що ти загинув...

Мій Герой, мій Соколику... Най Боженька там тебе огортає своєю любов'ю так, я як не взмозі тепер. Залишайся в моєму серці, і в пам'яті наших співгромадян.

Ти не раз казав, що кохаєш свою дружину до нестями, але Україну ще більше, хоча і не розумієш як це можливо. І як це можливо - тепер розумію я...