росія відмовляється від співпраці з Європейським судом з прав людини

Цього тижня Державна Дума російської федерації розгляне законопроект щодо невиконання РФ рішень Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), прийнятих після 15 березня 2022 року – з моменту виключення Росії з Ради Європи та наступної за цим денонсації  росією Європейської Конвенції з прав людини та основних свобод, найважливішим інструментом якої і виступає ЄСПЛ.  Ініціаторами зазначеного законопроекту виступили депутат Держдуми Павло Крашенинніков та член Ради Федерації Федеральних зборів РФ Андрій Клішас.

Рішення щодо виключення росії з Ради Європи було прийнято у зв’язку з розв’язанням нею війни проти України – європейські країни засудили немотивовану та неспровоковану агресію Москви проти суверенної сусідньої держави і 16 березня ц.р. виключили російську федерацію з однієї з провідних європейських інституцій.

Втім, Кремль, не бажаючи виглядати країною-вигнанцем, вийшов із зустрічною ініціативою щодо припинення членства РФ в Раді Європи, мотивуючи це незгодою з політикою цієї організації. Так, МЗС росії зазначив, що РЄ перетворилася на «структуру агресивного насадження неоліберального підходу до прав людини» в порушення закріплених в уставі РЄ принципів та цінностей. Також було завлено, що «держави НАТО та Євросоюзу, зловживаючи своєю більшістю в Раді Європи, послідовно перетворюють цю організацію в інструмент антиросійської політики». Пізніше Голова Держдуми росії В’ячеслав Володін зазначив, що «Європейський суд з прав людини став інструментом боротьби проти нашої країни в руках західних політиків. Деякі його рішення прямо протирічать Конституції РФ, нашим цінностям, традиціям». Ілюструючи невідповідність російських традиційних цінностей загальноєвропейським та намагання Заходу нав’язати росії традиції, які історично не сприймаються в російському суспільстві, Володін відмітив вимогу ЄСПЛ визнати в росії одностатеві шлюби, укладені в інших країнах.

В характерній для росії манері демонстрації всебічної підтримки державних ідей та ініціатив про існування та необхідність збереження «традиційних цінностей» в країні також виступав прем’єр-міністр РФ М.Мішустін,  ряд російських губернаторів та сам президент В.Путін.

Втім, ключова характеристика проголошених російськими державними діячами «традиційних цінностей» країни і суспільства та духовного наповнення життя росіян полягає в тому, що вони не мають конкретного змісту і тому зручні для маніпуляцій. Що й використовується російською державною машиною для забезпечення власної підтримки з боку суспільства та обмеження загрозливого впливу на власні устої опозиції та критично мислячих громадян.  

Однією з можливостей для громадян росії піддати сумніву рішення репресивної державної правової системи та відстоювати порушені російськими судами права та свободи людей, що виступали проти авторитарного путінського режиму та безпідставно переслідувалися кремлівською владою, була можливість оскаржити вироки російських судів, звернувшись до ЄСПЛ, який доволі часто виносив рішення на користь позивачів з російської федерації. Проте, по мірі згортання в росії демократії та громадянських свобод, посилення підтримуючого авторитаризм репресивного апарату існування інституції, яка піддає сумніву справедливість та законність рішень російської правової системи щодо незгодних з утиском росіян занепокоїло правлячу владу і вона прийняла рішення денонсувати Європейську конвенцію з прав людини та основних свобод, тим самим відмовляючись і від участі в роботі ЄСПЛ.

Цинічно перекладаючи відповідальність за прийняте рішення на європейську спільноту, в своєму коментарі МЗС РФ, зазначив, що «з такою Радою Європи розлучаємось без жалю. Вихід нашої країни з цієї організації не впливатиме на права та свободи російських громадян. В конституції РФ встановлені не менші їх гарантії, ніж в Європейській конвенції з прав людини». 

В результаті прийнятого рішення щодо відмови від співпраці з ЄСПЛ та затвердження найближчим часом законопроекту стосовно невиконання рішень Європейського суду з прав людини російські громадяни залишаться сам на сам з російською правовою системою, яка за часи правління Путіна остаточно втратила свою неупередженість та давно почала обслуговувати політичні інтереси правлячого режиму.    

Винесений на розгляд законопроект також передбачає виключення згадувань ЄСПЛ зі всіх російських процесуальних кодексів, які зараз зобов’язують російські суди переглядати вироки та інші рішення по справах заявників, якщо ЄСПЛ визнав в них порушення Конвенції з прав людини.

Зазначене зобов’язання і зараз не завжди виконуються російськими судами, які відмовляються відміняти винесені вироки, особливо по резонансних політичних справах, що були визнані в Страсбурзі несправедливими. Втім, після відмови від співпраці з ЄСПЛ така можливість для російської опозиції, засуджених учасників антивоєнних протестів проти війни в Україні і притягнутих до відповідальності згідно із «законом про фейкі» за поширення інформації про військові втрати збройних сил росії у війні з Україною зникне остаточно. А з початком війни в Україні окремі «антивоєнні» статті кримінального кодексу РФ стали помітно жорсткішими – за криміналізовану антивоєнну діяльність російським громадянам може загрожувати до 15 років позбавлення волі або присуджені величезні штрафи.  

Російські парламентарі пропонують виключити із законодавства навіть загальні посилання на практику ЄСПЛ, що після затвердження внесених поправок зобов’яже суди в росії в своїх рішеннях спиратися лише на абстрактні принципи «розумності та справедливості», які, м’яко кажучи,  не є характерними для російської судової системи.  

Станом на сьогодні на розгляді ЄСПЛ находяться більше 18 тис. справ  позивачів проти росії, в тому числі масштабні міждержавні скарги України проти російської федерації. Виходячи із поданого законопроекту, виконувати всі ці рішення діюча кремлівська влада демонстративно не збирається.

Європейський суд з прав людини тривалий час залишався одним з небагатьох майданчиків, де голос росіян, які піддавалися переслідуванням, міг бути почутий. Наразі російська знищує і цю можливість.