6529 відвідувачів онлайн
2 091 0
Редакція Цензор.НЕТ може не поділяти позицію авторів. Відповідальність за матеріали в розділі "Блоги" несуть автори текстів.

"Вальс на руїнах". Як у Харкові знищили елітний спецназ

Світлина випускниці Валерії на фоні її зруйнованої школи у Харкові облетіло увесь світ. Я бачив її у матеріалах медіа від США та Британії до Індії. У соцмережах вона стала вірусною – охоплення постів сягали мільйонів.

Цензор.НЕТ Изображение

© 2022 Image copyright: Valerie and family



Проте мало хто знає і пам'ятає, що ж сталося з цією школою, як вона була зруйнована. Один мій знайомий харків'янин у розмові зі мною нічого не пригадував. Потім лише згадав, що це ж та школа, де вчилися і його діти. А що сталося – ні.

Але це дуже важлива історія. Вона про те, як окупантам не дали захопити Харків.

Особливо це важлива історія для хлопця на іншій світлині.

Цензор.НЕТ Изображение

Facebook Dmytro Oliinyk



Це Дмитро Олійник. У перші ж дні широкомаштабної війни він взяв до руки зброю. Хоч і готувався до цієї війни, але саме тоді у лютому отримав перший бойовий досвід. І ще який!

27 лютого у Харків зайшла група руzкіх спецпризначенців. Кажуть про десантників та ГРУшників. Частина цієї групи засіла у 134-й школі. Хто зна, як далі розвивалися події, якби руzкіє там закріпилися.

Але тоді знайшлися ті, хто пішов на штурм школи. Там були хлопці з 92-ї бригади, КОРД і добровольці. Серед останніх – Дмитро. Ще вчора хлопець без бойового досвіду пішов проти спецпризначенців. Правда ж це крута історія!

Бій тривав цілий день, десь 10-12 годин. Окупантів знищили. Але і школа була зруйнована.


ЧИТАЙТЕ: Бій за школу. Як у Харкові знищили елітний спецназ


Для Дмитра цей бій теж мав наслідки. Він отримав осколкові поранення. Спочатку ніби все було норм, лікарі за кілька днів навіть виписали з лікарні. Він повернувся на позиції. Але один уламок почав дошкуляти. Дмитро ледь не втратив ногу. Пощастило. Перевезли в Київ. Ногу врятували. Тепер проходить курс реабілітації. Сподівається, знову зможе ходити.

Вірю, що зможе. У нього вистачило мужності піти на спецпризначенців. І щоб просто піти теж знайде сили.

І так хочеться, щоб колись у відновленій школі Дмитро ще станцював. Вальс з випускницею у червоній сукні. Тоді можна буде говорити про логічне та яскраве завершення цієї історії.

Коментувати
Сортувати: