Три місяці війни: бюджет, витрати та доходи
Якщо коротко.
1) Нам вже зараз не вистачає приблизно $4 млрд на місяць. Буде більше.
2) Витрати на армію зростають та продовжать зростати. З 65-67 млрд грн у перші місяці війни до майже 100 млрд у травні. Ці видатки надалі зростатимуть - армія не воює без грошей, так само, як без людей чи без зброї, це рівнозначні сторони того бісового трикутника.
150 млрд грн щомісячних витрат на армію - це питання лише часу, причому, короткого. А то й всі 200.
Незабаром буде так, що всіх податкових надходжень - взагалі всіх - буде вистачати на фінансування лише ЗСУ.
Взяти грошей можна ще трьома способами.
1) Міжнародна фіндопомога /у всіх виглядах - гранти, кредити, офіційне фінансування, під час війни будь-які кредити це по суті допомога/
2) Запозичення в банків (та в населення та в нерезидентів - але в них немає стільки грошей, скільки нам потрібно) - через продаж ОВДП.
3) Емісія, друк грошей НБУ, він же інфляційний податок. Спосіб, яким у травні й червні було профінансовано левову частку потреб бюджета.
Причому "Пункт 3: Емісія" буде в будь-якому разі, якщо не буде перших двох пунктів. Що ми й спостерігали у травні-червні. Тобто, якщо не вдасться залучити допомогу від міжнародних партнерів* чи залучити вільні кошти банків - на ринкових умовах, чи "примусовою мобілізацією", то платитимуть всі, бо інфляція - супутник емісії - "ляже" на всіх.
Це коротко)
*яку можна назвати хоч планом Маршалла, хоч коштами на відновлення, хоч коштами на підтримку, хоч милостинею - вордінг у цьому контексті не так важливий, як гроші.
