Скандал щодо обмеження пересування виявив кілька існуючих проблем

Психологічна неготовність суспільства до загальної мобілізації. Симптомами цього стану є популярність наративу "воювати мають лише добровольці", впевненість в існуванні постійних черг добровольців у військомати та ілюзія, що волонтерство є повноцінною заміною участі в бойових діях.
Перетворення "віри в ЗСУ" з конструктивного мотиватора для допомоги армії на аргумент для формування позиції "військові і без мене розберуться" / "армія і без мене обійдеться".
Іншим проявом негативного переродження цієї віри є віра в безсмертя українських бійців. Це викликає нерозуміння у таких "вірян" необхідності поповнення особового складу підрозділів.
Комунікативний розрив між суспільством та армією. Генштаб не може пояснити аудиторії свої кроки, а населення не хоче розуміти, що НАСПРАВДІ означають дивні заяви ГШ.
Розрив в розумінні ситуації між цивільною владою та військовим керівництвом. Очевидно (принаймні для мене), що Генштаб вважає за потрібне готуватися до, скажімо так, важких часів, тоді як цивільна влада "на позитиві". Коротко скажу, що окупацію частини території країни можно було б, дійсно, оцінювати, як той стакан, який чи то наполовину пустий, чи то наполовину повний. Але ці відсотки окупованої території мають тенденцію до змін. Суперечка навколо запровадження більш жорстких обмежень для військовозобов'язаних каже нам про те, що ГШ та ОПУ орієнтуються на різні, протилежні прогнози подальшого розвитку подій.
Значна частина населення погоджується із цивільною владою, вірить в перемогу добра, при чому якось без власної безпосередньої участі у війні.
Висновків робити не хочеться. Лише зауважу, що існуючий стан речей не є адекватним ситуації на фронті.
Ти чому, не на фронті, герой?
Шановні МО і Генштаб не ведіться на дурні коментарі в соціальних мережах і на популістику окремих високопосадових чинуш, робіть свою справу. Бо ЗСУ понесли важкі втрати і ряди військ треба кимось поповнювати. Орда від на утричі більша по населенню.
Насамперед забирайте блатоту, котра шляється по нічних клубах і дискотеках, яка вишиває на крутих тачках і гонорових мотоциклах. А селянин коли це побачить сам побіжить у воєнкомат.
Забирайте на фронт усіх депутатів, ментів, прокурорів, суддів, котрі приймали Присягу на вірність служіння Батьківщині. Хай працюють жінки або хворі, хоча хворих серед чиновників може виявитися 90%, Це вони воювати інваліди, а коли хабарі брати та владою зловживати то пацани хоч куди.
Ряди ЗСУ тають, тому треба їхні ряди поповнювати і навчати військовій справі усіх чоловіків від 18 до 60 років і частково жінок щодня, або по вихідних, бо може таке статися, що воювати прийдеться усім українцям, але орду треба погнати за поребрик любою ціною.
Інакше не буде України, ні посад прокурорів суддів та ментів.
1984 вирішив зробити.
По-друге "всі" воювати не будуть. У нас не 1941 рік. Подивіться на нинішню молодь, і вам все стане зрозуміло.
А у нас десь є Загальна? Тобто і отого ніщеброда з вулиці беруть, і мажора на гєліку? Мобілізація у нас вибіркова, крапка. І поки в моєму місті одні молоді хлопці стоять на блокпостах, а інші повз них йдуть напідпитку з кралями, відчуття вибірковості та несправедливості буде лише зростати. Вчора їхав повз станцію метро Майдан Незалежності "суворо зачинену" для містян, мабуть з міркувань безпеки, всередині станції відбувався концерт і там було повно народу. Тому давайте без оцього "загальна". У нас є фронт, і є тил, тил заробляє гроші і платить податки, фронт воює.
Далі. На самому фронті як і водиться повний *******, хоча загальна структура все ж працює. Так само https://novynarnia.com/2017/07/25/51-sha-brigada-tri-roki-pislya-vidstupu-v-rosiyu-roki-sudiv-poperedu/ як і в 14му році відкриваються ганебні справи проти бійців, які потім роками змушені доводити в судах свою невиновність. Вмотивовані бійці на вимоги до керівництва надати озброєння, їжу, та ротацію, отримують у відповідь погрози та залякування в'язницею.
https://www.youtube.com/watch?v=Q78Oiip262c
https://www.youtube.com/watch?v=AFGMTotp9as
https://www.youtube.com/watch?v=mIdjEbwZL1c
https://www.youtube.com/watch?v=PZbYBt19sQA
Відео безліч. Це все замовчується, але ж youtube всі дивляться.
Те що цивільна влада висловила підтримку здоровому глузду і пригальмувала совєтчіну, це чудово. Фактично будь-який такий випадок шкодить інтересам держави і працює на РФ. Або навіть інспіровані РФ, як отой проект закону про розстріл підлеглих. Припиніть піддакувати ідіотським ініціативам, які де факто частина інформаційно-психологічних операцій ворога. Припиніть по безпрєдєлу відловлювати людей по вулицям без розбору, припиніть карне переслідування тих, хто хоче воювати, але потрапив у халепу на фронті. Сталінізм вб'є цю країну, і навпаки, свободи та повага до громадян дадуть їй життя.
1. У 21 столітті в такій державі як Україна загальна мобілізація в буквальному розумінні, в принципі, неможлива. Багато хто взагалі не готовий служити морально, багато "блатних", які відкупляться, багато хворих і т. д. Це нормальне явище. В суспільстві 21 століття війна - це НЕнормальне явище. Нормальне з ненормальним рідко поєднується. Тому якось так. Воювати здатна лише окрема категорія населення: здорова, смілива, мужня, патріотична, вмотивовна. Добре хоч так, що є добровольці і люди здатні воювати. В багатьох державах світу таких людей взагалі немає. А іще додайте, що без нормального і міцного тилу, ******* війну виграти неможливо.
2. Заяви Генштабу не те що дивні, вони швидше не враховують тенденцій ********* суспільства. Суспільства мобільного, динамічного, яке не можна посадити під "замОк". Навіть пандемія не змогла, куди вже Генштабу... Ці заяви НЕ "не хочуть розуміти", а їх не можна зрозуміти.
Я категорично не вірю, що у випадку такої ж війни десь в Іспанії, Італії, Канаді чи Бразилії мобілізували би все населення і вся тамтешня молодь взяла би автомати в руки...
Це викликало обурення, а не на яких бланках документи заповнювати.
Общество напряжено потому что такие как арестович(представитель ОП на минуточку!) публично лгал про окончание обстрелов за 2-3 недели, и не раз в своих видео. Все равняют и пытаются одинаоково оценивать мотивацию, физические и психические силы беженцев, которые бросили дома и вещи спасаясь от обстрелов, получили "гостеприимный" опыт на границе с венгрией и в ближайших областях и тех кто сидит в своих квартирах и планирует летний отдых на пруду, когда у предыдущей категории граждан тупо крышу рвет от потрясения, у некоторых даже до сих пор. Тех кто хотел и до войны уехать из страны по факту заперли против воли. Одновременно выпустив своих, типа пресловутого Тищенко, Гордона и Кошевого и ко. В то же время заробитчан да и вообще граждан, и целые семьи разделенные уже 5й месяц по разные стороны границы. И как только все "приближенные"оказались за пределами страны проходит попытка ввода крепостного права. При этом за несколько дней до этого по сми было озвучено про проект выпуска за границу для тех у кого есть дома или бизнес за границей.
Вы что в упор не видете что происходит?До сих пор идет практика отова людей по улицам и рейды по отелям. Вы говорите про напряжение в обществе изза бумажек с разрешением, "порядка их выдачи"?!
Вот весь гнев и фрустрацию вчера решили выплеснуть сюда. Типа, нас лишают прав. Но это чистая эмоция, сманипулированная Слугами и их ботами, которые подливали в костер огонь. За что будут прокляты.
Не суспільство було не готове. А ось чому вмотивововані черги у центрах комплектації перетворились на відлов вгодованими мордоворотами будь-кого на вулицях - це велике питання.
І не тому, що люди скінчились, дякувати ще ні.
Чому мер за план по мобілізації отримує премії, а у синка його бронь?
Хтось по тупості чи навмисне зрубав патріотичний порив людей і тепер пішли репресивні мери.
Так що, питання не до народу, а до тих, хто все це довів до АБСУРДУ.
1) Що вважається місцем приписки? От наприклад, Київ, Н.Ужвій 4, кв 17. Якщо це місце приписки, то вийти з своєї квартири без дозволу військомата - порушення. Явно ж не це, але пояснення нема.
2) місця проживання / місця перебування - як розуміти ці терміни?
3) Якщо ми говоримо про межі міста/району/області, то чи не було зрозуміло, що багато людей живе в одному районі/місті, а їздить на роботу в інший? То чи це не порушує роботу підприємств на НЕВИЗНАЧЕНИЙ час? Бо якщо всі ці люди, зараз підуть отримувати дозвіл в воєнкомат, то вони будуть отримувати це як мінімум декілька днів. Це як МІНІМУМ, бо військомати не розраховані на такий наплив людей.
4) "Розглядається додатково положення.." - Чи не логічним було б спочатку розробити всі положення, а потім вводити в дію це положення?
От звідси і випливає питання, а чи взагалі хтось враховував наслідки застосування цього закону на роботу підприємств? Про корупційні ризики можна навіть не писати
Тому усе так криво. У ГШ думали таким чином врегулювати, авось проскоче.
Але втрутився чотириждинепризваний ...
патриоика? иди служи - кто тебя держит?
не идешь служить? - ну так и не звезди, курва старая
Залужный всё сделал по Действующему Закону. Он несовршенен , но это Закон. Изменить его мог зеленский...передлать и внести в Раду лучший вариант... НО когда эта история приключилась - выяснилось что никто в ОП вааще был не в курсе , что есть такой Закон.
Я вам ща объясню, что и вправду скрывает ситуация... Она скрывает секрет Полишинеля, что зеленский и его команда абсолютные невежи и наглая гопота. ПОтому что умные, но алчные и корыстные привязали бы свои наезды на Залужного к законам...Мол то и то нарушил... Эти же одороблы идут по беспределу потому, что ониэтих законов не знают и за три года не удосужилис изучить...а умных людей , которые могли бы подсказать"пацаны, вы опять сами себя выпорете" зеля из команды выгнал... Бо он не любит умней себя - значит любит дураков. А что ни сделает дурак - всё он сделает так. чтоб все ещё раз убедились что он дурак. Вот и сейчас. Залужный действовал по закону. О котором в Офисе Пройобов не знали вааще. И теперь он должен писать объяснительную : почему он знает законы, если зеля их не знает. Суть-то именно в том, что если зеля ни хера не знает - страна длжна забыть законы и конституцию и заменить их указаниями дурака.
Поводиться вкрай агресивно.
Заслуговує видалення.
Хибна, навіть, шкідлива точка зору:
- Генштаб виконує свою роботу;
- комунікацію з населенням захопила опа;
військові роблять свою справу не межі можливостей,
а зекомпанія займається мораьним мородерством - будує собі імідж на крові.
Робота опи та зе - це зданий без бою весь південь! - відмова від евауації і загибель тисяч цивільних! - занепад армії за активної участі опи і квазіверховноголовнокомадуючого.
И не Ермак лично разминировал перешеек, а какие то генералы ВСУ отрапортавали, что юг защищен, и линия обороны готова к отражению, и ТрО скомплектована...
И год назад все спорили куда отправить ковидные деньги, на дороги или субсидии, но никто !!! не требовал отправить их на армию...
Вимагали.
Что ты несешь. Впрочем из твоих рассуждений, что надо благодарить власть за всё к чему они никак не причастны кроме пиара в информационном поле и ни за что не спрашивать всё с тобой понятно.
Як вона душила мою справу податями. Яка зневажило мої громадянські права та вбивало бізнес ідіотськими ковід - заборонами (пиляючи ковід бюджети).
Як ховаючи мого товариша добровольця через говорили пафосні речі на його похоронах. І через день вже забуло. І їй пох, як буде виживати його мама.
Як йому пох, як будуть жити вдови та сироти інших підготовлених нашвидкоруч і кинутих на смерть інших добровольців. Вона вже ділить бюджети на відновлення.
Нічого не зміниться - вона буде красти, брехати і кричати про патріотизм.
Воювати потрібно, тому що є більше зло - Рашизм. І тут варіантів немає.
За друзів, рідних та близьких. За краще майбутнє наших дітей. За тих віддав своє життя за нас.
А державі я не вірю.. І не повірю ніколи.
Приватизацію 90-х проводили "червоні директори".
Вибори у 2019 р. були супер-чесними. Результат ? Охлос сам себе обманув !
Держави, як орг. структури суспільсьтва, зникнуть ще не скоро. Ми цього не побачимо.
Якщо Ви думаєте про мега-компанії, то різниця невелика буде.
В межах країни громадяни можуть пересуватися вільно - для роботи, задля рідних, як добровольці, для евакуації... Це наша країна, а не дебіло-експертів, які розповідають, що українці до чогось не готові, самі ж надійно "заброньовані". Маразматичні совітські норми, які напружують, ускладнюють, унеможливлюють, слід тихо, ефективно, в тім числі задля перемоги змінювати. Це не про ухиляння од відповідальності перед державою, це про вдосконалення норм життя хай і у воєнний час.
А те, що офіс "підісрав" Залужному, використавши недокомунікацію, в тому не сумнівайтеся...
А зараз повторюється те ж саме, що і до війни. Зе витрачало державні гроші на дороги та робило вигляд, що загрози немає і 73% це подобалось.
Чому хтось повинен йти воювати та гинути, а хтось хоче продовжувати жити, як раніше, наче нічого особливого не відбувається? А влада продовжує заколисувати недоумкуватих українців, мабуть, щоби потім просто поставити перед фактом тих, хто залишиться - вмотивовані українці скінчилися, тому будемо просити Путіна про мир на його умовах.
Но надо понимать, что изначальная цель ГШ совершенно не учет и слежка вашего ежедневного перемешения, а восстановление неудовлетворительного учета всех военнообязанных вообще... а учет перемещения лишь как инструмент для этого... Вопрос же даже не в немедленном призыве всех в армию, очевидно, что все там не нужны, вопрос в необимости получения реальной картины мобилизационного резерва.
И в ответ получили очевидность, что часть украинского общества не хочет ни в каком виде становится на этот учет с возможной перспективой защищать страну в рядах ВСУ.
Причин огромное количество, в т.ч. и те, которые описала автор темы... Поэтому даже если попытка учета перемещения и будет откорректирована, проблема и сопротивление любым попыткам ГШ навести порядок с учетом воеенообязанных не исчезнет...
1. Проблема: хаотичний, рендомний набір з мобілізації (без пріоритезації за навичками/мотивованістю; формально, "для плану").
Є значна кількість чоловіків(громадян України), які не прагнуть служити на війні, але якщо покличуть, то готові йти. За соц.опитуваннями з фокус-груп таких є 20% від кількості тих, хто підлягає мобілізації (тобто з 18 мільйонів чоловіків від 18 до 60 це 18/5=3.6 мільйона).
Проте військкомати (називаються зараз "центрами комплектування") не мають жодного системного обліку таких людей. Військкомати залишилися у минулому столітті, з листочком та пухким журналом, іноді - з найпростішою базою даних. Немає ані софту для цього, ані системи пріоретизації людей за навичками, мотивацією, здоров'ям, військовим досвідом.
По суті зараз здійснюється випадкове формування людей в коробки для виконання моб.плану. Дуже схоже на навмисне наповнення ЗСУ тими, хто воювати не готовий (нещодавній приклад: із 600 мобілізованих у бій пішли 60, це результат лову людей по повістках у парках, а не прийому мотивованих). Якщо в 2014 у Криму понад 90% управління "К" СБУ перейшло на бік РФ, то й зараз серед людей у погонах є теж якийсь відсоток таких, які цілком усвідомлено набирають по мобілізації якомога небоєготових людей.
Рішення з боку держави:
а) автоматизувати процес. Людина (хоча б і з-за кордону) повинна мати можливість зайти в ДІЮ (або через банківську картку в інет-додатку, або через номер ІПН у будь-якому укр.банку/держ.офісі фізично), заповнити опитувальник про готовність служити в ЗСУ, в поліції, в лікарні та ін. Вказати досвід служби, базові показники здоров'я (чи всі кінцівки на місці, який зір, які захворювання), в якій ролі готовий надавати допомогу Україні. Ці заявки повинні оброблятись софтом, який максимально ефективно будує чергу на мобілізацію. Вибачте, але зараз у замовленні копійчаної піци у 147 разів більше автоматизації/прозорості, ніж у вирішенні питання про відправку людей на можливу смерть на фронт.
б) має бути мінімальна публічність та колегіальність у питанні відправлення людей на фронт. Нехай у районі буде комісія з 7-12 ветеранів, жерналістів, які визначають, кого відправляють з мобілізації на фронт. Коли затюканий майор одноосібним рішенням відправляє випадково наловлених хлопчаків на фронт - це помилка держави. Колегія має подивитися на те, що військком запропонував бажаючим воювати йти, що набрано найкращих із наявних.
2. Проблема: у тих громадян України, хто не здатний вбивати ближнього, має бути вибір. Є низка людей (християни, наприклад), які не можуть вбивати людину.
Для християн, наприклад, норма Біблії має пріоритет над вказівкою чиновника. Формувати ЗСУ з таких - не варіант, вони все одно не вбиватимуть нікого. Християни - не зрадники, вони просто передусім християни, а потім громадяни.
Рішення треба шукати, не лежить на поверхні. Можливі будь-які способи альтернативної служби/роботи від них: робота за професією на ЗСУ, не пов'язана із вбивствами (програміст, лікар, водій у тилу). Можливо стягнення з них більшого податку на війну (але з гарантуванням їхнього права не вбивати). Але таким людям треба дати прозорі гарантії, інакше вони однаково знайдуть спосіб не брати участь в боях, але й користі від них держава не отримає. Відсутність такого регулювання веде до нерозуміння та напруженості у суспільстві.
Рішення з боку держави:
норма Закону про альтернативне виконання обов`язку з мобілізації для тих, хто не може вбивати.
3. Проблема: фактично радянське законодавство (наприклад, про отримання дозволу на виїзд у мобілізаційний період) 1992 року не кореспондується з тим, яким є суспільство України зараз.
Майдани перемогли не тому, що був жорсткий обов'язок про явку на Майдан від кожного міста. Люди йшли під кулі снайперів на Майдані не за мобілізацією. І зневажливо ганяти людину за довідкою до військкомату для виїзду в сусідню область - це радянське мислення, що залишилося в головах вихованих ще за радянських часів/шаблонів військових.
Шлях України - це "ДІЯ", це "ПроЗорро", коли є рішення: ефективне, вигідне, ********* технологіями (і з обліку чоловіків, і з конкурсних оплат). Якщо "ПроЗорро" працювало, то врешті-решт мають бути закупівлі/найом на кадрові позиції військової служби за принципом тендеру-найму військового для виконання тієї чи іншої служби на фронті (і громадянин Ізраїлю чи Німеччини повинен мати право брати участь у такому конкурсі та воювати за Україну за гідну оплату).
На уламках радянського законодавства можна побудувати лише радянську армію. Радянські норми - це не Майдан, це не НАТО, це не перемога.
Рішення від держави:
радянські норми про військове рабство щодо заборон пересування (як і щодо оплат військовим) мають бути переглянуті. Військові не вміють чути та вибудовувати баланс, це не питання для нормативного акту саме Міноборони, але питання для мудрого парламенту. Потрібно раціональне та зважене регулювання обмеження свобод чоловіків за допомогою ІТ-технологій. Дуже легко ув'язнити всіх, але це вже радянський підхід, а не підхід Майдану/Віче.
4. Проблема: несправедливість, нерівність у мобілізації демотивує.
Факт: ані високопосадовці, ані їхні члени сімей не потрапляють у мобілізацію. 110 років тому дочка російського імператора служила у шпиталі санітаркою, 10 років тому син королеви Англії служив в армії Англії в Афганістані. І це було справедливо. Не можна вимагати віддати життя інших, якщо сам сховався від війни (з порушенням Закону чи без такого - але сховався).
Рішення від держави:
створення публічного Реєстру державних службовців 1-7 рангу та їх членів сімей, у якому буде опубліковано місце фізичного знаходження членів їх родин, інформацію щодо їх участі у війні, мобілізації (лише фото з автоматом в кущах не є такою участю). Відмова в наданні інформації чи ухилення має мати наслідком звільнення такого держслужбовця з забороною займати держ.посади.
5. Проблема: люди не готові віддавати життя фронті лише з дурості/некомпетентності.
Наприклад, війська орків мають безпілотники та навчилися вражати місця відпочинку українських військових (казарми). Вже десятки разів всі дійшли висновку, що треба солдатів під час сну розсредотрчувати (тоді немає сенсу армії РФ вражати цю казарму). Але мобілізованих знову і знову збирають до казарм. І багато разів було, що гинуть усі разом уночі. Ось на таку тупу смерть (просто тому, що комусь ліньки розосередити їх по хатах) теж не хочуть іти.
Рішення від держави:
а) публічно карати командирів, винних у смерті підлеглих
б) виправляти такі "вузькі" місця та говорити про це вголос, бути чесними зі своїми громадянами. Інакше у вигляді форумів це все одно дійде до людей.
6. Проблема: корупція демотивує.
Приклад: Начальник Шевченківського управління поліції у Харкові Едуард Коваленко - доларовий мільярдер та зразок зневаги і Законом, і населенням, просто харківський ментівський еталон приховування злочинів та приписок. Чому він не у в'язниці?
І таких по 300 черв'яків у кожному місті-мільйоннику. Як мінімум 2-3 бюджети України розкрадаються на митниці, у податковій, у поліції, у сфері видобутку газу, Укразлізниці, розподілі гуманітарки.
Вибачте, але у тисячах люкс-апартаментів біля Львова, Ужгорода, Франції інвестовані ще 2-3 військові бюджети України (вкрадених). Ми не здатні годувати всю корупцію Львова та Ужгорода у майбутньому.
Рішення від держави:
негайне формування дієздатної системи боротьби з корупцією. Поки що держава не боїться відправити людину на фронт на смерть, але торкнутися полковника Едуарда Коваленка - боїться.
Очевидно, що потрібно віддавати сферу боротьби з корупцією до рук якоїсь іноземної компанії, наприклад, зі сфери безпеки. Адміністрування митниць треба віддавати на аутсорсинг іноземній аудиторської компанії.