Кому і чому заважають "Ліси України"?

Попереду складний опалювальний сезон. Влада розглядає сценарій дефіциту газу, в уряді заявляють про підготовку резервних систем опалення – модульних і мобільних котелень.

В Міністерстві розвитку громад та територій вважають, що в найкритичніший час опалювального періоду природний газ можна замінити місцевими видами палива. Єдиним альтернативним джерелом вироблення теплової енергії є використання пересувних твердопаливних котлів, які спалюють пелети, дрова, щепу, солому, торф.

Тобто, якщо раніше енергосистема України складалась із балансу природного газу (теплокомуненерго), вугілля (ТЕС і ТЕЦ), ядерного палива (АЕС), гідрогенерації (ГЕС і ГАЕС), відновлювальних джерел енергії, то тепер фактор лісів і продукції з деревини буде також відігравати значну роль.

Відповідно, лісове господарство України стає повноцінним і резервним учасником не лише опалювального сезону 2022-2023 рр., а й наступних років. Питання ефективного управління та наведення ладу в цьому господарстві є вкрай важливим та закономірно викликає дискусії.

Нещодавно на Кабмін винесли проєкт постанови про реорганізацію держпідприємств, підпорядкованих Держлісагентству, та утворення державного унітарного підприємства "Ліси України". Замість понад 157 укрупнених минулого року лісгоспів з’явиться єдина структура.

Варто зауважити, що рішення про створення "Лісів України" обговорювалось на рівні вищих органів влади ще у лютому до початку війни.

На перший погляд, 2021 рік команда Держлісагентства відпрацювало на відмінно. Виручка зросла до 22,7 млрд грн (+57%), капітальні інвестиції в оновлення матеріально-технічної бази збільшились до 1,18 млрд грн (+ 346%), зарплати лісників у середньому зросли до 17,4 тис. грн (+63%), площа пожеж зменшилась у 256 разів! Проведена реформа по укрупненню лісгоспів, значно скорочені адміністративні витрати.

Водночас майже всі погоджувались – надалі галузі буде складно зростати й розвиватись в межах чинної моделі, сформованої ще за радянських часів. Один з її недоліків – управлінська роздробленість. Наприклад, лісгоспи півдня та сходу майже не мають ресурсу для розвитку. У Тетерівському лісгоспі середня зарплата за підсумками 2021 року досягла 57,8 тис. грн, а у Каховському лісгоспі Херсонщині залишилась на рівні 5,8 тис. грн. Вочевидь, для реалізації масштабних кампаній по залісенню в межах всієї країни потрібна єдина вертикаль управління, єдина корпоративна політика та іноземні інвестиції. А це реально лише за умови утворення потужної, прозорої державної компанії, яка вміє працювати з міжнародними донорами, користується довірою партнерів.

Під час війни питання створення єдиної компанії стало ще актуальнішим. Причин декілька.

Перша. Лісова галузь з початку війни виконує мобілізаційне завдання по забезпеченню лісоматеріалами ЗСУ та ТрО. Це сотні тисяч кубометрів деревини. Потреба в передачі матеріальних цінностей для потреб ЗСУ становить десятки мільйонів гривень щотижня! Восени з поверненням холодів обсяги замовлення зростуть в рази – це і дрова, і матеріал для будівництва укриттів. Для переведення галузі на військові рейки потрібно посилити управлінську вертикаль. Мають з’явитись інструменти для ухвалення оперативних кадрових рішень та контролю за їхнім виконанням.

Друга. Відновлення лісогосподарської діяльності на територіях, де відбувались бойові дії та завдані значні збитки лісовому фонду та лісовій інфраструктурі, оцінюється в понад 15 млрд грн! Галузь віддала фронту величезну кількість техніки, значна частина матеріально-технічної бази у багатьох регіонах знищена під час боїв. Єдина державна компанія - це можливість залучення реально масштабного фінансування: грантів, коштів ЄС на впровадження інноваційно-інвестиційних проєктів, закупівлю лісовирощувальних, лісозаготівельних та лісопереробних комплексів, обладнання для пожежогасіння. Це можливість оперативно перерозподіляти кошти.

Третя. Планом трансформації виконавчої влади в Україні передбачено значне скорочення адміністративних витрат. Під час війни країна не може годувати ще й армію чиновників. Єдина компанія замість 157 підприємств - це зменшення зайвого адміністративного апарату внаслідок оптимізації управлінських процесів.

Четверта. Утворення єдиної національної компанії - це європейська практика і частина глобального євроінтеграційного процесу нашої держави. Партнери багато років вказують Україні на конфлікт інтересів у лісовій галузі, коли Держлісагентство одночасно виконує регуляторні, контрольні та господарчі функції. Утворення єдиного суб'єкта господарювання - це фактично розділення функцій.

Звичайно, за такої ситуації з’являються критичні публікації, збирають підписи, розсилають різні листи проти реформи лісового господарства. У нас демократична держава – тому це можна зрозуміти. Але реальні аргументи проти реформи відсутні.

Розбираймося по пунктах.

Регіони залишаться без податкових надходжень? Насправді податки залишаються на місцях – це засвідчило тогорічне укрупнення лісгоспів, яким також лякали всіх тривалий час. Основний місцевий податок – ПДФО. Минулого року деякі громади, чиї лісгоспи об’єднали з іншими, почали отримувати вдвічі більшу суму податків внаслідок збільшення ефективності роботи підприємств і, відповідно, зростання зарплат працівників.

Вигадки про "приватизацію лісів", "знищення галузі" та інші фантазії? Це взагалі не варто коментувати. Структура залишається, лісництва залишаються, кадри залишаються. Як сьогодні законодавчо заборонено приватизувати лісгоспи, так і ДП "Ліси України" не будуть підлягати приватизації. В Законі України "Про приватизацію державного і комунального майна" вказано, що водні та лісові ресурси не підлягають приватизації. Згідно з Законом України "Про державно-приватне партнерство", ліси на землях державної власності, спеціалізовані лісогосподарські підприємства не є об’єктами державно-приватного партнерства!

Місцеві виробники не зможуть придбати сировину? Може, хто не знає, але необроблена деревина та всі лісоматеріали вже реалізуються на відкритих та прозорих торгах. Правила для всіх однакові.

В Державній стратегії управління лісами України до 2035 року передбачено об’єднання, але не передбачена єдина юридична особа? Але ж ми розуміємо, що проблеми та виклики, які стояли перед лісовим господарством у 2020 році, значно відрізняються від завдань воєнного стану та післявоєнного відновлення.

Не проводити реформу, тому що за часів Януковича й Азарова також об’єднали якісь держпідприємства, а потім розграбували? Ну, це зовсім несерйозно вважати аргументом.

Проєкт постанови Кабміну не пройшов обговорення? Відповідно до висновків Державної регуляторної служби документ не містить норм регуляторного характеру, а його прийняття не потребує погодження з центральними органами виконавчої влади чи консультацій з громадськістю. Додам, що ідея обговорюється понад 10 років. Скільки ще потрібно говорити? Ще 10 років? Триває війна, і енергетичний фронт є одним з ключових.

Насправді причина обурення реформою дуже проста і зрозуміла – деякі керівники в регіонах побоюються втратити вплив і можливості. Власне, це і породжує небажання змін. Навколо проявляється лобі – певні народні депутати, голови місцевих органів влади.

Але старому життю приходить кінець, адже війна вимагає рішучих та безкомпромісних рішень. Спроби торпедувати зміни у лісовому господарстві – це безперспективна політика. Процес лісової реформи направлений як на гарантування енергетичної безпеки, стабільного проходження опалювального сезону, так і на забезпечення потреб армії в умовах війни та воєнного стану. А це сьогодні пріоритетні цілі.