Сила у єдності: як мами та дружини воїнів АТО підтримують українців
Зараз йде вже п’ятий місяць повномасштабної війни, розв’язаної росією проти України, дев'ятий рік війни на сході нашої країни за авторством того ж самого агресора, який століттями намагався зломити та скорити Україну.
Фактично з самого початку війни, 2014 року, “Об’єднання дружин і матерів бійців учасників АТО” допомагає родинам загиблих героїв, військових та ветеранів. Це і гуманітарна допомога, і навчання, психологічна та правова підтримка. Зараз, у повномасштабну фазу війни, яка охопила всю нашу країну, ми активізували усі наші сили і робимо все можливе задля допомоги як українським матерям і дружинам військових, так і родинам, літнім людям та дітям, постраждалим від війни, людям, які вимушені були залишити домівки та роз’їхатися по різним куточкам України.
Самоорганізуватись та допомогти
Жінки з родин воїнів АТО/ООС просто не могли залишитись осторонь біди людей, які на відміну від них, стикнулись з війною лише на початку цього року та були шоковані й розгублені.
Діяли керівниці наших підрозділів у нових для них умовах: хтось ще в перші дні війни був вимушений покинути свій дім, тікаючи від обстрілів; хтось зустрів війну у відрядженні та й досі не зміг повернутись до дому; хтось почав допомагати вивозити інших людей у безпечні місця та опікуватись переселенцями; хтось зупинив роботу, а хтось навпаки значно розширив свою діяльність.
Жінки почали допомагати за різними напрямками, це і гуманітарна підтримка, і психологічна, і допомога з евакуацією та розміщенням людей на нових для них територіях і просто звичайна людська допомога «рівний-рівному»
Ми залучились підтримкою ряду організацій та започаткували нові проєкти, зокрема проєкт «Допомагаємо вижити», який реалізували за підтримки Міжнародний фонд "Відродження" та CARE Deutschland e.V. в рамках Грантової гуманітарної програми «Гуманітарна солідарність"
В рамках проєкту більше 300 родин отримали гуманітарну допомогу. Підтримка була всеохоплюючою: надавали продукти харчування, гігієнічні засоби, ліки. Тобто все, що необхідно людям “тут і зараз”.
Допомогу надавали людям похилого віку, людям з інвалідністю, зокрема нерухомим, сім’ям ВПО, діточкам - їх особливо хотілось порадувати, тож жінки з Об’єднання приносили їм фрукти та солодощі, іграшки.
Там, де в цьому є потреба, жінки Об’єднання набирають та розносять воду по квартирах літнім людям та особам з інвалідністю. Мами та дружини з Об’єднання кажуть: без підтримки не лишаються. Їм допомагають місцеві жителі, бізнес та самі адресати допомоги. Адже зараз кожен робить свій внесок у спільну справу.
Адресати допомоги
Передаючи гуманітарну допомогу мами та дружини з Об’єднання цікавляться та збирають іноді драматичні, іноді героїчні історії наших співгромадян, які виїжджали з найнебезпечніших куточків країни.
Серед найбільш вразивших членкинь об'єднання історій – доля Юлії Григорівни з Маріуполя, яка два місяці переховувалась у підвалі. Її квартиру знищили, саму російські військові вивезли в Ростов-на-Дону. Юлія Григорівна самостійно виїхала з Ростова до Санк-Петербургу, звідти до Таллінну, потім у Львів, а звідти до Вінницької області, у місто Гайсин. Таку подорож вона здійснила у 82 роки!
Розповідають про історію подвигу підлітка з Запоріжжя. Хлопець тікав від війни через блок-пост під вогнем російської артилерії. Їх групі вдалось домовитись з рашистами про припинення вогню на 20 хвилин, щоб перейти на підконтрольну Україні територію. За цей час підліток перетинав блок-пост кілька разів, щоб допомогти іншим сім'ям щонайшвидше перенести дітей. Він самостійно за кілька ходок переніс шістьох малюків.
Деякі отримувачі допомоги залишаються у волонтерських центрах Об'єднання та починають плідно працювати та допомагати іншим. Як один чоловік з Бахмуту, який сидів у підвалі, поки обстрілювали його будинок. Його будинок зруйнований, але його дух – ні.
Звісно, до Об'єднання приходять багато мам та дружин загиблих Героїв. Їм допомагають. Не лише продуктами та необхідними речами. Допомагають розмовами, вислухають. Вони мають знати, що не самі у цьому світі.
