Розчарувала Грузія? Згадаймо 2008

Коли бачу репліки співвітчизників про розчарування у державі Грузії (переважно) і грузинах (дещо менше) - мовляв, "я очікував від них справжньої допомоги, дружнього спалаху солідарності, бойкоту усього російського, а вони..." - я згадую свою реакцію на події 2008 року.

У перший день тієї швидкоплинної (за нинішніми "стандартами") війни Грузії з Росією ми з приятелем (його зараз вже немає з нами, загинув навесні під Києвом, важка для мене втрата, хоча і не бачилися років зі 5; згадую його кожного Божого дня) сиділи біля його ноуту, у стрічках новин. Було нестерпно від того, що відбувається.

На другий день війни Грузії з Росією я сидів обвішаний тими ж стрічками один, вдома.

А на третій день війни Грузії з Росією - поїхав за місто на шашлики. Була гарна погода, серпень, відпустки...

Шашликуючого народу поруч було багато. Сотні.

Але купу питань я й досі маю виключно до себе.

Звичайно, між цими війнами є купа розбіжностей . Епоха, тривалість, розмір держав, позиція світу, лідери воюючих країн, зброя. etc. Про все це мені зараз нагадають (мабуть) у коментарях.

Менше з тим.