Ігри та афери Андрія Геруса

Народний депутат партії «Слуга Народу» Андрій Герус вже не перший рік знаний «гравець» на енергетичному ринку України. Про нього є чимало компрометуючої інформації у відкритих джерелах Інтернету та соціальних мережах. На більшість звинувачень відсутні будь-які натяки на спростування. Наприклад, писали, що будучи головою комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг у Верховній Раді, він налагодив кілька успішних схем у різних сферах. Наразі йому все сходить з рук, але карма, як відомо, працює із затримкою.

Судячи з усього, грає Андрій Михайлович по-крупному. Щоправда, не любить програвати та сплачувати борги. Кілька років тому у пресі розігрався скандал після того, як виникли підозри, що Герус має картковий борг у 100 тисяч доларів. Інформація про це стала відомою завдяки Telegram-боту, в якому містився пароль від пошти, яка за всіма ознаками могла належати пану Герусу. Писали, що саме у пошті й знайшли боргову розписку такому собі Сергію Вікторовичу Онопченку. Начеб-то у пошті був лист, який, як припускають, пан Герус відправляв своєму юристу з проханням роз’яснити, чи має розписка юридичну силу. Автор листа шукав шляхи для уникнення сплати боргу. Коли ж з’ясувалося, що «з’їхати» не вдасться, кажуть, що довелося підключати активістів, які збирали кошти на сплату карткового боргу.

Якщо проаналізувати все, що є у відкритому доступі, то виходить, що Андрій Герус має унікальну здатність виходити сухим із води з будь-яких сумнівних операцій. Щоправда, час від часу інформація про його схеми виходить назовні й набирає розголосу. Свідки розповідали, що якось йому навіть довелося мало не битися з журналістами під час відпустки в Туреччині (бо дуже цікаві, хотіли знати як і за які кошти відпочиває народний обранець). А ще – давати пояснення представникам Спеціалізованої антикорупційної прокуратури щодо своєї причетності до зловживань на ринку електроенергії, корупційних схем в енергогалузі та відкриттю імпорту електроенергії з Росії у 2019 році. За це, за твердженням депутатки Ганни Скороход, наш герой отримав 400 тисяч доларів хабаря, протягнувши потрібну поправку до закону. Вона дозволила імпорт електроенергії з країн, що не входять до Європейського енергоспівтовариства. За версією «експерта» Геруса, імпорт мали здійснювати з Білорусі, проте компанію «Юнайтед Енерджі» пов’язують з олігархом Ігорем Коломойським. Тоді почали говорити, що імпорт може бути з Росії, бо Білорусь та Росія мають об’єднану енергетичну систему.

Діяльність нардепа наражала його на нищівну критику від колег.

«Так звані експерти, тому що я взагалі не вважаю Геруса експертом, а якоюсь незрозумілою людиною, нехай краще читають законодавство, в якому чітко розписані функції НКРЕКУ. Спочатку необхідно мати елементарні базові знання, а потім робити зауваження і критикувати», – відповів тоді директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко на спробу депутатів втручатися у формування тарифів на електричну енергію в ручному режимі.
Джерела, наближені до енергосектору, говорять, що експерт чи не експерт, а свою копійку може мати. За їх словами, Герус вміє так замилити очі своїм потенційним спонсорам, що ті ймовірно сплачують великі суми за його послуги. Можливо саме тому Андрію Герусу приписують те, що він вміє ювелірно «розводити» бізнесменів у різних сферах – чи то енергетика, чи незаконний видобуток бурштину, чи, як припускають, багаторічне лобіювання російської компанії VSEnergy.

Як розповідають у деяких аналітичних колах, секрет успіху Андрія Геруса – вдало монетизувати можливості посади голови енергетичного комітету Ради, отримуючи доходи від лобіювання інтересів великих бізнесменів. Злі язики його пов’язують з «бурштиновим бізнесом». А саме з родовищем бурштину «Володимирець Східний», розташованим у Вараському районі поруч з Рівненською АЕС. Підтверджень цієї інформації немає, але й немає спростувань.

Саме тому велике значення має хто очолює атомну станцію (а це сфера компетенції голови комітету). Бо «старателі» копають навіть під магістральною лінією електропередач напругою 750 кВ. Ще недавно РАЕС очолював Павло Павлишин, але був звільнений. Втаємничені люди стверджують, що Павлишин не стільки займався своїми прямими обов’язками, скільки «кришував» бурштиновий бізнес. Подейкують, що вирішити долю колишнього директора Рівненської АЕС взявся член енергетичного комітету Остап Шипайло. У певних колах поінформованих людей подейкують, що у цій справі фігурували 300 тисяч доларів. Проте, було б наївно вважати, що будь-яке рішення, особливо ключове кадрове, можна протягнути через комітет без відома його голови Геруса.

У «бурштинових справах» фігурує навіть така собі німецька компанія «Озон Інвестмент», яка інвестувала в спільні проєкти з ДАК «Українські поліметали» 10 млн дол.. Але виявилось, що її керівник Томас Бретшнейдер мав дружину росіянку, а з нею і потужний бізнес у РФ – вони входили до складу ради директорів російських «Примсоцбанк» та «НБД – банк».

Писали, що фігурує тут і компанія Concorde Capital, в якій свого часу Герус працював багато років. Через свою дочірню структуру ТОВ «Конкорд Консалтинг» придбало 58 % в ТОВ «Центр «Сонячне ремесло», яке мало необхідні дозвільні документи на видобування бурштину на родовищі «Володимирець Східне». Однак Центр «Сонячне ремесло» Державна фіскальна служба підозрювала в занижені реальних обсягів видобутку бурштину і в ухилянні від податків.
Тому ймовірним може бути ствердження обізнаних людей, що ігри та афери – це частина життя нардепа. Він навіть не забуває навіть піаритися на допомозі ЗСУ. Говорять, що дрони та пікапи, які пан Герус нібито закупав, як він говорив, за власний кошт для армії, про що вихвалявся у Facebook, куплені були коштом колективу «Оператор ГТСУ України». Інформація на рівні оприлюднених чуток, але підтвердження чи спростування її також немає. Залишається сподіватися, що Андрію Михайловичу рано чи пізно доведеться заплатити за всіма своїми боргами. Бо, судячи з усього, грається він у занадто серйозні ігри із занадто серйозними людьми. Це якщо довіряти інформації, яка про нього «гуляє» просторами Інтернету та кулуарами певних обізнаних кіл. Звичайно не хочеться вірити, що така поважна людина має стосунок до всіх оборудок, які йому приписують, бо це буде ганьбою для всіх. Для влади та країни. Сподіваємось, що правоохоронні органи розберуться в усіх фактах, про які йдеться. Саме для цього в Україні вже сформування антикорупційна прокуратура, яка повинна знаходити та саджати корупціонерів.

Наостанок кілька нагадувань, які вже стали історичними. Балотуючись на посаду президента, Володимир Зеленський обіцяв в інтерв’ю українським ЗМІ, що коли стане главою держави, то якщо його оточення підтримуватиме корупційні схеми, то «...ці люди сядуть у в’язницю, я буду першим, хто на цьому наполягатиме» (18 квітня 2019 року).
Через місяць після інавгурації 25 листопада 2019 року у своєму відеозверненні він говорив вже про «Слуг народу»: «Якщо ми будемо знаходити щось кримінальне, будуть якісь новини про «договорняки» чи кримінальні справи...таких людей ми будемо виключати, тому що у нас монобільшість».