Про прогнози
Мабуть, вже й набридло те повторювати, але бачу, що це конче треба, необхідно повторювати. Що прогнози для аналітиків та, в широкому сенсі, "економістів" це дуже сильно вторинний продукт. Майже в тому сенсі "вторинний продукт", як у Войновича в його сатирі "Москва 2042".
Головне це напрямок думок, припущення, хід думок, сценарний аналіз - якщо буде ось так, то матимемо приблизно такий результат, з точністю плюс-мінус 25-30%. А якщо піде так, то ось такий буде результат. А за такого сценарію, третього, і буде по-третьому.
Ось в цьому саме цінність аналізу - що люди розуміють, як працює та чи інша галузь чи сфера. Які там взаємозв'язки, що з чого випливає, та хто на кому стоїть. А оце от - "істинно кажу вам, курс буде 50, а ВВП буде 5.6 трильйонів", це має дуже мало спільного з аналітикою, це простий продаж себе. Як в тому анекдоті: Пєтька, курс! 20! Шо 20? А шо курс?
На жаль, постійно дійсно доводиться про це нагадувати, бо люди хочуть завжди простих рішень, це такий cognitive bias, пам'ятати, що все геніальне просте, але забувати, що не все просте воно геніальне.
Повністю погоджуюся з Ivan Uhlianytsia, і повністю поділяю ці думки та підходи, що він виклав, нижче цитати.
Поінт в чому – самі прогнози не мають значення, в плані, шо який буде курс, ціна там на барель руди, чи унцію кукурудзи – це все для медія, для публіки і развлєкухи, знов-таки питають журналісти, яким просто треба якесь число і просто шось написати, якийсь хайп, чи заповнити місце буквами.
Важливий напрямок думок, важливі ймовірності, які присвоюються різним сценаріям, тактики і стратегії, які плануються для різних сценаріїв, хоча б приблизно. Важливі факти, на яких ці сценарії, гіпотези базуються, логіка і послідовність думок і так далі, процес мислення – це важливе.
Але додам ше такий момент, до того, шо раніше казав - проблема і в цих місцевих манагерів і так далі, тих, хто приймає рішення, шо вони хочуть меджик болл, якого немає. Шо вони так бачать ситуацію, шо важливі їм не сценарії, процес думки і так далі, а важливо тикнути в цифру, важлива формальність.
А то голова пухне – слухати це все бубніння, роздуми якісь – у мене ше велотренажер, яхта і масаж, а ти нудиш тут – давай в двох словах, скільки курс через пів року?
От в цій системі і проблема, в цих світоглядах.
Від цих мотивацій і світосприйняття і є таке відношення одноклєточне до цього всього. Так і буде так і далі.
