Про економічну риторику, вордінг та модальності
Як пішла вже дискусія про економістів та прогнозистів, та прогнози та моделі, ще хочу додати про те, як відрізнити спеціаліста від, не знаю навіть, неспеціаліста, чи просто там шарлатана, чи ньюфага, як казали років 15-20 тому. Звичайно, це не універсальне правило, лише одна з ознак, не обов’язково вона правильна, ця ознака, бо все лише ймовірності (чи то пак, «ризики») в тій економіці, та й не тільки в економіці.
Спочатку теж цитата.
Великий Питон спросил у своего Главного Визиря:
- Что такое "обет молчания"?
- Послеобеденный сон, -- ответил тот, не задумываясь. Он на все вопросы умел отвечать, не задумываясь, за что и был назначен Главным Визирем.
Фазіль Іскандер, «Кролики й удави»
Отже, до вордінгу та ознак.
От коли я особисто бачу якийсь такий точний однозначний прогноз. Щось на зразок «Однозначно буде так, от подивіться». Наприклад, курс там рівно 45 до кінця року. Чи там падіння якогось ВВП рівно на 35%. Чи там інфляція 34.(6)%. І воно так іде безапеляційно. Just trust me. «Вот увідітє». «Запомнітє етот твіт». «Накопичений досвід дає право на точну оцінку». «Мій штучний інтелект так каже». «Це так в моделі». Ет каетера ет каетера.
То це ознака – дуже така велика – що маємо справу із шарлатанством, чи інфоциганством, як там його не обзивай. Можна і якось менш образливо, бо ж важливіша суть, а не форма.
Особливо коли бачу це від когось не дуже відомого в аналітичних, так би мовити, колах, тусовках. Або відомого, та по якихось інших справах. Бо від відомих колег такого і не почуєш, насправді.
Тому що онолітєгі, чи ці, як його, мокроекономісти, вони створіння дуже обережні і такі собі, дуже сценарні. Тут ось абсолютно в тему згадати відомого із п’єси Подера Гаврюшу Обізянова – «якщо виробництво не на..неться в цьому кварталі, воно обов’язково на..бнеться в наступному».
Отут якраз Гаврюша, попри свою інженерну природу, проявляє себе як мокроеономіст-аналітик. Тобто дає сценарний аналіз: «що, якщо, коли». Тобто дає певні припущення, і на їхній основі розповідає про різні сценарії, що буде за тих чи інших умов. Щоправда, дещо спрощено, так і він інженер.
Я до чого веду. Що безапеляційність, ігнорування сценаріїв, прив’язка до якогось одного варіанта – це такі собі, дуже, сказав би, суттєві ознаки непрофесіоналізму, принаймні, коли мова про певні економічні явища чи економічні індикатори.
При цьому важливо ще дивитися контекст цих заяв, бо не завжди його передають коректно, особливо, коли йде мова не про дайрект спіч, а про переказ у виконанні, наприклад, ЗМІ, яким той чи інший експерт чи «експерт» щось там коментує.
От, наприклад, коли мене іноді ЗМІ питають в ефірі, а який там буде курс, я відповідаю останнім часом приблизно таке. «За умов, якщо буде координація політик Мінфіна, точніше, економічного блоку Уряду, ОП та НБУ. Якщо міжнародна фіндопомога буде на рівні 4.5-5 млрд доларів на місяць принаймні до кінця року. Якщо експорт зерна, та харчопрому відновлюватиметься. Якщо емісія не перевищуватиме 50 млрд грн на місяць. От за цих всіх якщо ми, скоріше за все, матимемо курс, який не дуже сильно відхилятиметься від 40 грн за долар приблизно до кінця року, тобто буде в межах 40 плюс-мінус дві три гривні».
Чому так? Бо за інших сценаріїв куди воно піде, той курс, це просто неможливо спрогнозувати чи змоделювати. Ті стандартні коефіцієнти з моделей, чи то статистично-економетричних, чи то екселівських, вони просто не працюють, залежність якась інша, і, думаю, що вона взагалі нелінійна зараз. Ті підходи та розрахунки, які використовувалися за мирного часу, не працюватимуть, а релевантного досвіду немає, він тільки зараз напрацьовується. Тому тут будь-який предікшен це буде ППС, палець, підлога, стеля. Може долар піти і за 50, може і за 60.
От приблизно так. А процитувати це можуть як завгодно. Хоч «експерт прогнозує долар не вище 40». Хоч «онолітєг вважає, що курс скакне вище 60».
Це до того, що важливий ще й контекст, крім прямих цифр.
Повертаючись до питання вордінгу. Точніше, насамкінець, прикінцеві пункти та резюме.
Аналітики та економісти зазвичай а) оперують сценарним аналізом «якщо - то» б) використовують несильну модальність «скоріш за все», «за базовим сценарієм», «із високою імовірністю» в) погоджуються, що щось може піти не так, як вони очікують, так би мовити, роблять «поправку на вітер», чи я сам жартую, з преферансової юності, «закладаються на п’ятого валета» /валетів в грі чотири, якщо що/.
І навпаки, якщо оцих всіх ознак немає, а є безапеляційність та відсутність сумніву у своїх розрахунках та прогнозах, відсутність різних сценаріїв, це із високою імовірністю ознака, що тут маємо справу із сейлзом, а не аналітиком, хоча це теж непогана професія, просто треба її до правильного місця прикладати.
Facebook
Автор простими словами каже, що прогноз повинен мати
умови виконання
варіанти розвитку