Хто прийде замість них?

Знаєте в мене сьогодні стрічка в двох новинах - обидва мене особисто стосуются. \
Одна новина - В.О. обовязки директорки Довженко центр призначили дівчину, яка є власниця кінологічного центру - ну там де собак дресирують. Кажуть навіть юристку. Яке це має відношення до кіно - не зрозуміло. Нищится репутація держави, міжнародна інституція, на думку спільноти просто вибачте поклали і з задоволення дивляться - чим закінчится потуги спільноти відбитися від рейдеру влади.
Друга новина - загинув побратим. Дуже близька людина. З великим потенціалом. Загинув як герой.
Його життям оплачена можливість для тьоті з собачого центру спокійно срати на думку спільноти та людей, і йти керувати тим, про що вона і поняття не має. ЇЇ завдання - ліквідація Довженко центру. І вона як бовванчик йде і робить.
Вона житиме. Побратим ні.
Подумайте про це.
Не можу заспокоїтись. Кожен загиблий, чи кожна загибла - це маленький всесвіт, який впливав та змінював світ поруч з собою, та навколо себе. Хтось був здатен сяяти і на це світло сонця шли люди, хтось тихо світився і випромінював кохання та тепле домашнє тепло і за ним було як за камінною стіною. А хтось - як загиблі дітки - не встиг освітити світлом всю Україну, і так лишився не загасаючим сонечком і раною в сердцях близьких, своїх батьків та рідних.
Але серед них, серед моїх загиблих друзів - є особливі люди. Біль від втрати яких помножуєтся в рази, коли думаєш ЯК би вони могли змінити нашу Україну після перемоги. Рома Ратушний, Женя Храпко, Володя Гавриш, Саша Мохов, Макс Левін, Руслан Боровик, Вітя Белиловець, Яша Циганков, Ендрю - Андрій Галущенко, Володя Кочетков, Оля Сімонова - і багато багато інших Це тільки ті хто прямо зараз на думку прийшли. Мої друзі...
Скільки б міг ще зробити Ромчик Ратушний? Без перебільшень наш майбутній Президент? Що і як би міг зробити з Одесою Володя Гавриш? Як би перебудував і продовжив би змінювати медицину Жека Храпко?!
Хто прийде замість них? Ті хто пишаются вже простим фактом "боневтечі"? Хто? Трухін - "давайтетіхонечковлеспайду"? Чувак, який віджав подарований США джип? Люди, які зараз не здатні до будь яких коаліцій з опозицією, та толерують ОПЗЖ в парламенті? Люди, які забороняють чи обмежують будь яку другу точку зору крім їх особистої? Люди, які рєзко перефарбувалися спочатку після 24.02.14 року чи після 24.02 зрозумівши що зараз їх викинуть з бізнесу, як не загарбники то свої? А що до цього у того самого Вілкула 8 років все ок було у ставленні до РФ? Чи у незламної ЮВТ? Та у багатьох "персонажів".
Всі ці пафосні слова - не зрадимо память героїв, ми вже проходили після 14 го і 15 го. Зрадили аж бігом. Можливо воно все не так песимістично як я пишу, і знову, горизонтальні звязки, громадські ініціативи - витягнуть країну, та вплинуть на те, щоб Україна змінилася. Але поки що, дуже важко на душі. Дивлячь на те, ХТО гине. І ХТО залишаєтся, і навіть не думає ризикувати своїм благополучним життям.
В дійсності, демократичний шлях зміни цієї влади буде довгим і тернистим, адже вирвати з її рук ЗМІ дуже непросто...
Тільки брати за горло.
Але хто на це наважиться?..