СБУ змінилося за Малюка, чи щось поза увагою?

Робота СБУ за 100 днів т. в. о. голови Малюка з однієї сторони та купа нарікань і спроби реформувати відомство з іншої, обумовлюють потребу оцінити їх значення та вектор руху.

Ба більше, Кримський міст, повернегня полонених, проросійські партії, УПЦ МП та інші кейси безумовно показники. Які, однак, захоплюючи увагу суспільства, відвертають її від загальної картини.

З початку повномасштабної війни СБУ переорієнтувалася на війну: оперативно-бойову діяльність (ОБД) та військову контррозвідку (ВКРД). Контрастність «свій-ворог» стала чіткішою. А багато об’єктів вийшло з поля недоторканості. Проте чи все так успішно та масштабно, як може здаватися?

Успіхи в оперативно-бойовій діяльності

По-перше, ОБД для СБУ лише допоміжна функція. Її основне призначення - долати небезпеку від терористів, радикалів чи диверсантів у мирний час. 

Власне, створення таких спецпідрозділів у світі було реакцією на посилення терористичних загроз у 1970-х. Оскільки правоохоронні органи не були в змозі справлятися з такими викликами, а застосування армійських підрозділів ускладнювалося відсутністю військового характеру загроз та невмінням працювати в урбаністичних умовах.

Однак подібна радикальність не є властивою для усіх сфер роботи СБУ. Тому у мирний час спецназ налічує лише до 2% штату відомства, трохи збільшуючись під час війни. Тобто не дозволяє оцінити роботу відомства в цілому. Натомість, у мирний час, може свідчити про невдалу роботу оперативників та контррозвідників, які завчасно не виявили та не попередили наміри злочинців.

По-друге, ОБД СБУ - це маленька частина роботи нашого сектору безпеки і оборони. До слова загальний людський ресурс України у війні близько 700 тисяч. Навіть якщо взяти усіх співробітників спецназу та Департаменту ВКР то цифра буде менше 1%.

Відповідно, масштаб фронту, різноманітність його середовища, залученість усіх видів збройних сил, кількість бойових позицій, техніки, що протистоять армії ворога, вказують, хоч на важливий, але суттєво менший обсяг роботи СБУ у війні.

По-третє, характер ОБД СБУ не робить їх особливими, навпаки. Попри фаховість наприклад Альфівців, не менш а подекуди краще і багато більше, спеціальні завдання виконують підрозділи ССО, ГУР, ДШВ, ВМП, окремих батальйонів розвідки сухопутних військ тощо.

Важлива відмінність - час роботи. Згадані вище підрозділи можуть виконувати завдання лише протягом війни, а також АТО, СБУ ж і в мирний час. Однак, рано чи пізно війна скінчиться і привід демонстрації ефективності СБУ знову набуде цивільного характеру.

Військова контррозвідка

У нещодавньому інтерв’ю т.в.о. Голови СБУ Малюк зазначив, що відомство переорієнтувалося на війну з ворогом і демонструє по цьому напрямку хороші результати.

Хоча багато досвідчених співробітників СБУ протягом кар’єри і по нині не бачило і не спіймало жодного військового шпигуна. Своєю чергою наведений показник виявлених агентів стосується здебільшого «дрібних шкідників», соціальний портрет яких, передбачаючи низький соціальний стан з викривленим, уривчастим світоглядом та певними особистісними якостями, вказує на їх потенційно значну кількість в краіні.

І дійсно, наприклад на визволених, окупованих територіях чимало людей, які потребують уваги, про що й повідомляється Служба бійцями ЗСУ. Оскільки власних спроможностей їм бракує.

На щастя, збільшення штату, впорядкування процесів та самобезпеки в об’єктах ВКРД (зокрема, новосформованих підрозділах ЗСУ) та налагодження взаємодії з патріотичним сектором дозволив досягати прийнятного результату. Натомість самостійність роботи відомства протягом перших місяців вторгнення вказувала на його неспроможність повністю справлятися з новими викликам.

Разом з цим, інтерес викликають неоднозначні рішення щодо змін в структурі Департаменту ВКР щодо розформування 9-го управління (авіація) яке на відміну від багатьох інших працювало лінійно.

Водночас, ВКРД є лише однією зі сфер КРД, тобто роботи СБУ, що знову не робить цю складову для загальної релевантної оцінки роботи відомства, актуалізуючи її динамічністю процесів протягом війни.

Більше того, ВКРД може бути окремим напрямом і здійснюватися окремим відомством. Адже військова сфера, потреба наявності інших предметних знань, коло роботи тощо обумовлюють близькість до ЗСУ, їх сил та засобів та потребують інших дещо інших методик.

Тому зерно раціонального має ряд законодавчих ініціатив щодо залучення до ВКРД інших підрозділів, або її передачі до ГУР МО. Хоча оптимальним видається створення окремого відомства поза МО, як суб’єкта розвідувального товариства України у перспективі. Відтак і майбутнє ВКРД в СБУ не є цілковито визначеним.

КРД на зміну економіці?

Також пан Малюк висловив тезу про переорієнтацію роботи з економіки на КРД. Тільки в дійсності це значить дещо інше.

По-перше, КРД вид діяльності, економіка ж лише сфера у якій вона може проводитися. Інше питання чи потрібна нам і в якій мірі економічна контррозвідка, адже ця сфера діяльності зав’язана на бюрократії та русі коштів, що зменшує доцільність звичного обсягу негласних заходів для вчасного попередження наслідків - з одного боку. А з іншого - ринковий характер нашої економіки і наявність регуляторів (АМКУ, Мінфін, НКЦПФР), які мають опікуватися ключовими кроками у сфері.

По-друге, раніше задекларований намір влади та самого СБУ відмовитися від економіки і передати до нового БЕБ - перебільшення. Оскільки новостворений орган не позбавив СБУ можливості проводити слідчі, оперативні заходи. Натомість збережений штат має сильний вплив всередині відомства, й надалі зберігає не лише інтерес до економічної сфери, підтримуючи своє статус-кво.

По-третє, сам пан Малюк кашник (екс-співробітник управління К), яка теж пов’язана з економікою. Звідси речі які не вивітрюється: пріоритети роботи, усталені практики, оточення, професійна солідарність.

Відтак, ресурс, який забезпечував корупційне розбещення співробітників протягом десятиліть все ще залишається, хоч і набув непрямої форми.

Самоочищення

СБУ повідомляє про самоочищення лав. Зрозуміло, їм це конче необхідно. Адже без перебільшення міжнародний сором за орган державної безпеки через зрадників, особливо керівника внутрішньої безпеки, сильно вдарив по неоднозначній репутації Служби.

Мотиви тих зрадників схоже різні від страху за життя та втрати майна до підтримки сильнішої на їх думку сторони чи ментальну близькість до руського, імперіалістичного міра. Що, однак, не є чимось новим - логічним продовженнях радянського світогляду щодо біполярності світу, набутою корумпованістю і так і не набутою принциповістю. Зокрема тим, що мало місце і в 2014.

Проте, далі очевидного, а головне відомого суспільству, ніхто не йде. Хоча яка може бути довіра, зокрема до працівників ВБ СБУ, яке працювало під керівництвом зрадника, покривало безпорядки і мало зиск, хоча мала боротись проти цього.

Насправді очистка для СБУ має включати не лише декількох керівників, не лише керівництво, не лише непатріотично налаштованих, але й некомпетентних, неефективних та корумпованих співробітників. Точної цифри не встановити, проте подейкують, що частка спеціалістів у відомстві на своїх місцях складає близько 20%.

Однак і цього не достатньо, оскільки в структурі відомства існує чимало установ та підрозділів, які не потрібні: матеріально-технічне забезпечення, санаторії, лікувальні установи, інститути тощо.

До слова, зокрема з цих міркувань, реформаторським законопроектом 3196-д у лютому 2021 - передбачалося скорочення штату до 17 тис. Остання редакція - 20 тис. Виходить знову не показник і реально достатніх змін не було і не планується. Навпаки, штат нині лише розширюється, але не рідко без доцільності.

Слідство

Повідомляється про успіхи по збору доказів щодо військових злочинів, керівництва ворога тощо. Зі статистики Офісу генерального прокурора за січень - вересень ц.р. СБУ розслідує 47 тис проваджень, зокрема понад 14 тис проти основ нацбезпеки і понад 31 тис військових злочинів. При тому, що за попередні роки відомство розслідувало в рази менше. 

Слідчим доводиться у більшості фіксувати шкоду проти цивільних людей та інфраструктури для міжнародного кримінального суду. Однак ця робота не є унікальною, тобто такою що піддається виконанню саме слідчими СБУ. До того ж, потреба оперативно-технічного та документуючого супроводу менша, а відповідно слабкіше пов’язана з головними ділянками роботи Служби. Плюс залишається питання перспективи цих зусиль.

Крім того, як і раніше слідство слугує піаром для відомства - КРД такого не дозволяє. Наприклад намір притягнути іранських державних лідерів до кримінальної відповідальності. Схоже як намір поставити галочку. Оскільки кримінальне переслідування, після встановлення обставин у справі, має вирішуватися питання винуватості людини та її відповідальності. А відповідальність у кримінальному процесі - це власне про кару, що особливо актуально для релігійних людей.

Тільки от розраховувати на екстрадицію іранською владою самих себе в Україну для відбуття покарання - абсурд. Сумнівним видається навіть можливість затримання таких людей правоохоронцями країн західного світу. Дійсність вказує на інше. Кара диктаторів забезпечується бойовими діями, як і кара іранських високопоставлених чиновників та діячів.

Якщо ж говорити про успіх слідства у контексті справи Медведчука, то всі ми розуміємо початкові мотиви цього кейсу. Добре що змогли використати для обміну, добре що збільшили вимогу щодо кількості наших полонених. Однак, обмін міг провести й інше відомство, а СБУ бути залученим у якості учасника перемовин.

Наостанок, слідство у поєднанні з КРД у сфері економіки та корупції залишається корупційною сумішшю в руках СБУ. Саме це поєднання забезпечило пріоритизацію роботи відомства останні десятиліття, як прибуткові і впливові напрями у відомстві.

Відтак, як і раніше, доцільність позбавлення СБУ слідства задля посилення уваги та ефективності у КРД не зникла.

Що з основними напрямками?

Національна державність, контррозвідка, кібербезпека та тероризм - притаманні напрямки безпекового відомства.

На фоні згаданого вище, попри інформування про заборону проросійських партій, увагу до УПЦ МП, закриття ботоферм та інформаційну боротьбу, це може здаватися загалу бляклими результатами. Хоча має важливе значення, а в мирний час одне з вирішальних для попередження, зокрема війни.

Водночас і тут є питання до підрозділів, адже сепаратистські настрої і вплив на стан безпеки країни з боку інших сусідніх та великих держав, організацій та персоналій також заслуговують уваги і реагування. Саме на цих напрямках і повинна зосереджуватись Служба після війни. Саме вони мають слугувати основою оцінки його роботи.

Чи потрібна реформа?

Наявний поступ вказує на більшу консолідацію і ефективність роботи Служби - ворог чіткий, інших варіантів зберегтися немає. Однак він базується на допоміжних напрямках, динамічність яких припиниться. А структура і інституції залишиться.

Оскільки, разом з наведеним, залишаються невирішеними питання не лише оптимізації та посилення повноважень в межах КРД, але й інституціоналізація роботи спецслужб, не актуальна система набору кадрів і їх підготовки, відсутність рівних умов просування по службі, захисту від зловживань керівництва і навіть грошового забезпечення, яке тимчасово покращилось за рахунок доплат протягом військового стану.

Хоча законопроектна робота по реформі зупинилася перед другим читанням. Сам пан Малюк докладався до його зупинки, навіть публічно висловлювався по суті проти на засіданні Комітету нацбезпеки та оборони ВРУ.

Насправді ПЗУ 3196-д в останній редакції, попри низку позитиву, міг і може бути суттєво покращеним. Однак й така редакція не влаштувала тодішнього заступника керівника управління К СБУ - пана Малюка.

Взамін загальмованому квазі наміру команди президента реформувати відомство, остання разом з СБУ пропонує обмежитися лише посиленням ВКРД (ПЗУ 7684-1), що при збереженні слідства, економіки, відсутності повноцінного очищення відомства, без ліквідації наглядатаів за відомством з ОП, без наділення голови менеджерськими повноваженнями та без запровадження повноцінного парламентського контролю зі згаданим вище повноцінно не змінять ситуацію.

Тобто, якщо реформувати то системно. Але схоже команда президента не бажає цього, залишаючись згідною з нинішнім.