Колись, в іншому житті...

20 серпня: "Це розмите фото найкраще що сталось зі мною за останні пів року. Ми разом. Не знаю на скільки. Кожна хвилина важлива. В будь який момент може прийти наказ і чоловік поїде. А я залишусь в напівразваленому будинку десь в донецьких степах, але це найкраще житло яке я бачила за останні пів року....бо він поруч"

22 вересня: "Інколи ночами нестерпно важко. До нестями хочеться до чоловіка. Хочеться не віртуальних обіймів, а реальних. Хочеться не розмови телефоном, а шепотіння на вухо. Хочеться просто мовчати поруч. І знати, що в тому мовчанні цілий всесвіт. Але не зараз... Ще не час. Крокуємо до перемоги на відстані тисячі кілометрів і подиху водночас... "

14 жовтня. "В моїй стрічці сьогодні самі герої та героїні. Цього року наша родина вперше дотична до цього свята. В нас є власний герой. Вітаю свого чоловіка з Днем захисників ти захисниць України. Ти найкращий. Ми пишаємось тобою"

12 листопада. "Жені більше немає. Він загинув сьогодні в районі Бахмута. Рідний Донбас не відпустив його. Подробиць не маю...."

Це з фб Євгенія Колесніченко. Вона з Авдіївки. І колись, в іншому житті, вона дуже допомогла мені зі зборами на бусик для розвідки. Тоді, у 2021, ми й бачилися один раз - але мені дуже подобалося її читати.

З цього лютого Євгенія сама збирала гроші на допомогу ЗСУ, переганяла машини на Донбас. І дуже чекала разом з трьома (!) дітьми свого Женю з війни... Я не знаю що їй сказати. І нічого тут насправді не скажеш. Тому я просто закину сюди номер картки з її сторінки, добре?

5375 4112 0037 8227 моно Євгенія К.

4149609007209853 приват Колесніченко Євгенія