Системні помилки
Прочитав про призначення колишньої генпрокурорки Irina Venediktova послом України у Швейцарії.
Спробую висловитись максимально коротко.
Політика призначень дипломатів за будь-яким принципом, окрім професіоналізму, за роки існування країни призвела до того, що у Африці звинувачують Україну у голоді, а у Південній Америці впевнені, що Путін все робить правильно.
Дипломатія – це не місце, куди можна скидувати з політичної скелі людей, яких призначити нема куди, а ображати не хочеться. Дипломатія – це ще один фронт війни. І воювати там треба професійно і системно, інакше не буде перемог.
Дипломатію ми пройобуємо роками. Особливо у країнах, які вважали "нецікавими". А зараз неприємно дивуємось і ображаємось, дізнавшись, що "нецікаві" країни теж голосують в ООН, виробляють зброю, мають запаси снарядів радянських зразків, але чомусь не йдуть нам назустріч.
Призначення Венедиктової послом у Швейцарію, а до цього екс-міністра оборони Тарана послом у Словенію – це системні помилки. Їх має бути виправлено.
Українська дипломатія має бути важілем впливу у світі і вирішувати безліч проблем нашої держави, а не тільки проблему того, куди подіти колишніх членів владної команди.
Пане, Швейцарія є однією з країн, які відмовляються допомагати Україні.
Вони відмовляються навіть дозволити Германії передати снаряди до вже поставлених в Україну артилерійських установок.
Професійний дипломат може зробити багато, щоб переламати ситуацію: через медіа, через розмови з місцевими політиками тощо.
Враховуючи історію прокурорства призначенки - ви вірите, що вона може справитися з подібною задачею? Чи що вона навіть намагатиметься щось зробити там на користь держави, яка її туди послала?
Дякую за лекцію.
Я всю цю теорію, про бачив ще у дитинстві у фільмі "Посол Радянського Союзу" (даю 146%, що ви про такий навіть не чули).
Але в житті все трошки інакше....