Армія майданна проти армії колгоспної. Час для змін
Армія - це завжди відображення соціального устрою.
Українське суспільство та держава організовані як великий Майдан. Українці мають перевагу у мотивації вільних людей, які захищають свою свободу, в імпровізації, в ініціативі. Але нам не вистачає системності, організованості, стратегічного планування. Нам потрібні порядок та логіка, зрозумілі для всіх, які виконуються усіма. Бо війна - це складна мозаїка, і щоб здобути перемогу, дуже багато факторів та речей треба контролювати та використовувати в конкретній точці та у конкретний час. Потрібне системне планування, бо ми швидко вчимось, але дуже повільно та нерівномірно впроваджуємо зрозумілі речі.
Росія зі своїм колгоспним устроєм, відсутністю свободи слова, утиском індивідуальності, запереченням громадянських прав має централізоване державне управління. І Росія намагається добитися переваги за рахунок свого устрою. Вони силоміць та за гроші заганяють на фронт якомога більше людей і нав'язують нам розмін. Росія провела мобілізацію та створила перевагу у чисельності на фронті. Тепер вони вчаться в української армії та намагаються копіювати рішення, які дали нам перевагу у війні. Централізація дає ворогу можливість швидко масштабувати ухвалені рішення.
Щоб розгромити ворога у такій війні, треба впроваджувати перевагу в якості, а не в чисельності.
Щоб лінію фронту визначали ряди сенсорів, дронів, машинне бачення, а не відмітки СП-шек.
Щоб кожен солдат мав максимально можливий рівень ситуаційної обізнаності на своїй ділянці фронту, і був сталий зв'язок.
Щоб на фронт поступали виключно люди з базовою підготовкою, і щоб підготовка не припинялась навіть на фронті.
Щоб кожна частина просувала кращих бійців у сержанти та офіцери, надавала підготовку для постійного створення командних кадрів.
Щоб операція починалась з єдиного командного центру, який бачить обстановку, має зв'язок та взаємодію з усіма силами, щоб уникати хаосу.
Щоб забезпечення та озброєння були результатом оборонного планування, а не постійних хитань та пустих прес-релізів.
Щоб була нарешті створена доктрина, яку саме армію ми зараз будуємо та які пріоритети треба реалізувати, враховуючи наявні ресурси.
Є багато таких "щоб"...
Війна - це протиборство двох систем, і в першу чергу - боротьба державних та суспільних устроїв. Майдан виграє швидше та з найменшими втратами, якщо зможе використати наші сильні сторони. Порядок та планування нас посилить без додаткових ресурсів.
Але змін годі чекати за цієї влади, бо вона абсолютно безпорадна.
І не лише в питаннях військового будівництва, в усьому.
Вона працює за гаслом, як у Ільфа і Петрова: спасіння потопаючих справа рук самих потопаючих.
Непрфесійні, нахабні, жадібні невігласи все ще сидять у владних кабінетах. Вони скиглять, жаліються на нестачу допомоги, розводять руками і приписують собі здобутки інших.
А влада зелених - це влада антиМайдана.
Відчуваєте різницю?
Що ви тут с хитрощами намагаєтесь вдати теперішню зермаковську владу за патріотичну?! Це ворожа влада до України та українців.
Ваше питання "хто замість них?" має на увазі, що крім них більше то і нема кого!!!
Це дуже образливо і зневажає тих, хто відновлював і відновив армію з 2014 року (початок агресії московії), хто запровадив гасло "Геть від Москви!", хто підписав Асоціацію з ЄС, хто домігся впровадження в Україні Помісної православної церкви, хто домігся запису у Конституцію вступ до НАТО тощо, тощо, тощо...
А ви намагаєтесь тролити тут і тим видаєте свою ватність.
З вами не цікаво.
Цивілізація невпинно крокує від державного до корпоративного в організації і управлінні всіх вимірів людського буття.
Незважаючи на плачевні наслідки роботи зе-команди, які призвели до повної залежності нашої держави від зовнішньої допомоги, в Україні поволі формується корпорація військовиків, що при підтримці громадянського суспільства крок за кроком відсуватимуть якнайдалі тих, хто не готовий боротись з рашистською пітьмою, працюючи на перемогу України в цій війні.
Але це все було би зайвим, якщо б у нас в країні люди були абсолютно залізно впевнені, що вони належать до західної цивілізації, а не "яка різниця". Якщо б ми були так впевнені та монолітні, як от поляки - "поляк єден", то рашисти б не вважали, що нас можна перепрограмувати та зробити правильними росіянами і всі ції геноцидні концепти на кшталт демілітаризації, денаціфікації, деукраїнізації були б просто немислимі.
Ми для них здавалися легкою здобиччю, щоб зробити нас росіянами, а також нагадати тим молодим росіянам, які поринули в віртуальні всесвіти, що ось він який код РФії - реальність РФії ось цей код.
Усі росіяни вже мають цей імперський(або як я називаю цей код кодом людожерів) код, вони його транслюють навіть через заперечення як Макаревич, наприклад, чи будь-який журналіст з РФії, як Невзоров,
Найдовіреніша людина до Путіна - повар, звичайно, незвичайний повар, а повар з кваліфікацією в стравах з людей)
Подивіться під цим кутом на "73 відсотки за Зеленського" і на всю подальшу "політику"