Хотєлки влади

Одні вмирають. На численних фронтах, захищаючи країну. Інші - мутять. Собі більше влади і грошей.

Наступні два дні - останні засідання парламенту цього року. Як завжди - закриті, хоч всі про них знають. Але закриті, бо так зручно приймати всі хотєлки. А їх багато.

Хотєлки керманичів монобільшості, бо виявляється треба зменшити податкове навантаження на гральний бізнес. Це ж актуально?

Хотєлки забудовників, і байдуже що місцеве самоврядування, яке зараз з останніх сил втримує зруйновані громади, проти.

Хотєлки Офісу Президента далі контролювати інформаційний простір. Через законодавче закріплення каналу Рада не як парламентського (і як це працює в Європі), а як державного загальнонаціонального каналу. За гроші платників податків. На додачу до Суспільного. І до каналу Фрідом, які ви фінансуєте своїми податками. І ще й до каналу Ми Україна. Бо так зручно керувати: або давати гроші, або ні. І тоді по дзвінку виконується все.

Хотєлки з регулювання он-лайну, бо ж в Інеті ще можна критикувати, на відміну від єдиного телевізійного марафону, де все зачищено, і про всі ці дуже неєвропейські ініціативи в європейському законі вам ніхто не розкаже. А потім ту критикуможна буде заблокувати як таку, що от створює загрози національній безпеці. І замучити перевірками кожного, хто собі це дозволяє. В нас же дуже "незалежна і європейська" регуляція у вигляді Нацради Коломойського?

Коли мільйон українців воює, а мільйони виживають і думають про тепло і світло, їжу для дітей і дах над головою, хтось грабує гроші з держбюджету на будівництві доріг і перетоврює Україну на Білорусь та Росію. Бо думає, що війна все спише.

Мої колеги знають, що їхнє голосування не покажуть по телевізору, і виборці про нього не дізнаються. Тому воліють без сорому домовлятися з Офісом і обмінювати якісь свої інтереси на "послуги" у вигляді голосування. І ще й прикривати "високою метою" євроінтеграції банальну цензуру і бажання влади контролювати інформпростір.

А я все більше спостерігаю, яке Зло - закритість і монополія на інформацію. І маю лише один шлях - писати правду. Поки маю таку можливість…

Саме тому, що ті, хто вмирають на фронтах, боряться з росією, а не творять її в себе вдома…