Тривожні ризики щодо рішень по "Енергоатому"

Верховна Рада розглядатиме проект Закону 8067 "Про акціонерне товариство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом". Деякі пропозиції є неоднозначними, а деякі – відверто тривожними через корупційні ризики.

Пропонується, зокрема, внести зміни, які дозволяють не виконувати рішення судів й міжнародних арбітражів про стягнення грошових коштів з "Енергоатому", у тому числі ухвалених на користь міжнародних інвесторів. Наприклад, за виконані роботи, за поставлене обладнання тощо.

Так, депутати погодились на правку депутата Черноморова до другого читання. Нею запропоновані зміни до Закону "Про виконавче провадження", доповнивши його прикінцеві положення п. 10⁴:

"Тимчасово, на період дії воєнного стану в Україні зупиняється вчинення виконавчих дій та заходів примусового виконання рішень (у тому числі накладення арешту на майно та кошти), боржником за якими є державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" та акціонерне товариство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", утворене шляхом перетворення цього підприємства"

Звучить наче непогано – з Державного підприємства не можна стягнути заборгованість. Але це помилкове тлумачення. Чим це насправді загрожує:

1. Корупційні ризики через розширення дискреції керівництва "Енергоатому" - створюються умови для звуження конкуренції і здійснення оплата лише лояльним контрагентам

Пропоновані зміни надають керівництву Енергоатома широку свободу дій – обирати чи платити за контрактами, у тому числі міжнародними, чи ні, і якщо платити то за якими саме і на яких умовах. У "нормальних" умовах керівництво підприємства розуміє – якщо не заплатити, то заборгованість стягнуть у примусовому порядку. Натомість, в умовах, коли інвестор не може фактично навіть через суд стягнути заборгованість у нього залишається не так багато варіантів яким чином отримати кошти. Таким чином влада виштовхує з ринку тих, хто хотів би працювати на ринкових умовах, залишаючи лише тих, хто готовий "йти на компроміси".

В умовах, коли влада обрала шлях на згортання системи "Прозорро" це створює умови для обрання лояльних контрагентів, яким оплата буде здійснюватися "на особливих умовах".

Встановлення або розширення дискреційних повноважень органів влади, посадових осіб тощо відноситься до корупціогенних факторів – про це прямо вказано у розд. ІІІ Методології проведення антикорупційної експертизи НАЗК та розд. ІІ Методології проведення антикорупційної експертизи.

Актуальним є питання яким чином пропоновані зміни пройшли антикорупційну експертизу – як на це дивиться Мінюст і НАЗК. Профільний антикорупційний комітет ВРУ під головуванням "Слуги Народу" Радіної так само не побачив корупційних ризиків і це також викликає немало запитань.

1. Збільшення заборгованості Енергоатому

Поки Енергоатом не буде виконувати судові рішення (навіть якщо так дозволяє Закон) – нарахування пені, інфляційних втрат і т.д. не припиняється. Тобто, коли мораторій на виконання рішень знімуть, підприємство опиниться у ситуації з величезними боргами, яких можна було б уникнути просто реструктурувавши заборгованість. Це заганяє стратегічне підприємство у загрозливу фінансову ситуацію. Хоча, можливо у тому і мета?

1. Пропоновані зміни порушують Конвенцію про права людини і суперечать практиці ЄСПЛ

Невиконання судових рішень порушує право на справедливий суд, передбаченого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Про це неодноразово казав Європейський суд з прав людини, як і про те, що нездатність забезпечити виконання судових рішень є несумісним з принципом верховенства права. Головне юридичне Управління Верховної ради так само звернуло увагу на це у зауваженнях до Законопроекту.

Очевидне нехтування принципом верховенства права – не найкраще, що може зробити Верховна Рада, враховуючи європейські амбіції України.

1. Погіршення інвестиційної привабливості через подання до України позовів через порушення зобов’язань із захисту іноземних інвестицій

Україна є учасницею Енергетичної Хартії та багатьох двосторонніх угод про захист міжнародних інвестицій. Ці договори передбачають захист прав інвесторів – для того аби забезпечити сталість і передбачуваність регулювання.

Є інформація про те, що деякі з іноземних компаній готують звернення до Мінюсту про те, що вважатимуть прийняття таких змін експропріацією майна і порушенням інвестиційних зобов’язань України.

Схожа ситуація вже виникала нещодавно, коли всерйоз розглядалось питання зниження зеленого тарифу. Тоді всім стало зрозуміло, що подібні порушення будуть Україні дорого коштувати – у тому числі в плані інвестиційної привабливості. Незрозуміло навіщо робити ті самі помилки.

1. Перепони на шляху до ЄС

Обов’язковість судових рішень, та рішень міжнародних арбітражів – один з основоположних принципів правової держави. Ситуація, коли у ручному режимі одному підприємству в країні дозволяють цього принципу не дотримуватись – це скоріше стиль африканських диктатур, аніж європейський підхід. Непросто уявити таку ситуацію у США чи у жодній країні ЄС.

Порушення міжнародних договорів про захист інвестицій і нехтування принципами верховенства права направляє недвозначний сигнал іноземним партнерам.

Звісно, приваблюють прості рішення на кшталт "дозволяю не платити", однак треба бути готовим до наслідків. Проблема нікуди не подінеться, а лише буде поглиблюватись. Владі варто зрозуміти, що наразі самий час поставити державні інтереси вище приватних.