Економічний патріотизм: гроші теж мають національність

З самого початку повномасштабної агресії росії проти України вітчизняний бізнес довів, що він є надійним союзником держави. Пряма фінансова допомога ЗСУ та ТрО, участь у соціальних та гуманітарних проектах, волонтерство співробітників компаній, підтримка вимушених переселенців – це неповний перелік того, до чого долучилася велика частина української бізнес-спільноти.

Попри те, що частина активів комерційних компаній була зруйнована, бізнес не припиняв своєї роботи задля перемоги й продовжував сплачувати податки, збори та ліцензійні платежі.

Повної інформації за минулий рік щодо виконання державного бюджету ще немає, але й дані Мінфіну за січень-листопад 2022 року говорять самі за себе: загальна сума доходів зведеного бюджету України становила 1 840,2 млрд грн, що на 354,9 млрд грн або на 23,9% більше, ніж за аналогічний період 2021 року.

Якщо ж подивитись на структуру надходжень, то картина спостерігається наступна: питома вага податкових надходжень в загальному обсязі надходжень до зведеного бюджету України становила 65,6 %, неподаткових надходжень – 15,6%, а офіційні трансферти від ЄС, урядів іноземних держав, міжнародних організацій, донорських установ – склали разом 18,6%.

Однак, на жаль, відбулися і скорочення надходжень за деякими статтями. Так, наприклад, податок на прибуток підприємств – становив лише 115 млрд грн, що на 30,8 млрд грн або на 21,1% менше, ніж за аналогічний період 2021 року

Водночас деякі галузі виконали свої зобов’язання перед бюджетом фактично в повному обсязі. Так, доходи держави від ліцензійних сплат організаторів легального грального бізнесу в Україні було виконано на 98% від плану на 2022 рік. Якщо в грошах, то це 1,166 млрд грн (було заплановано 1,18 млрд грн). Окрім того, минулого року вітчизняні гемблінгові компанії витратити щонайменше ще понад 0,6 млрд грн на гуманітарну допомогу та пряму підтримку ЗСУ та ТрО.

Зокрема, з початку повномасштабного вторгнення лише компанії-члени найбільшої профільної асоціація представників легального ринку азартних ігор – Всеукраїнської Ради Гемблінгу (Ukrainian Gambling Council – UGC) передали на потреби військових та вимушено переміщених осіб понад 0,5 млрд грн. Сам офіс UGC перерахував майже 100 тис. грн на спецрахунок ЗСУ. Паралельно з цим діють постійні маркетингові технології, які чи не з кожної безпосередньої гри перераховують кошти на ЗСУ або для гуманітарної допомоги українцям.

Такі приклади відданості державним інтересам під час війни вчергове доводять тезу відомого південнокорейського економіста Ха Юн Чанга про те, що «гроші мають національність» і що адекватний національний бізнес – це завжди бізнес патріотичний. Відповідно можна констатувати – нетривалий термін існування легального ринку азартних ігор в Україні не завадив виникненню патріотично налаштованого вітчизняного гемблінгового бізнесу.