Фундаментальна та довгоочікувана юридична перемога України

25 січня Велика Палата Європейського суду з прав людини у своєму рішенні визнала частково (за більшістю вимог) прийнятними вимоги у справі Україна та Нідерланди проти росії, за заявами №№ 8019/16, 43804/14 та 28525/20. Ці заяви подавалися Україною з 2014 року, надалі Суд їх роз’єднав на "кримські" та "донецькі" кейси і розглядав окремо.

"Кримське" рішення було винесене Судом у 2021 році.

Це рішення Суду є остаточним, та після нього Велика Палата згодом винесе рішення по суті справи. Як офіційно повідомляє Суд, справа стосується скарг, які пов’язані із російською агресією на сході України з весни 2014 року. Суд розглянув докази за період до 26 січня 2022 року, тобто дати слухань щодо прийнятності справи та встановив, що території на сході України, які не контролював її уряд, з 11 травня 2014 року були під юрисдикцією росії (звісно неправомірною).

Суд послався на присутність на сході України російських військових з квітня 2014 року та на широкомасштабне розгортання російських військ найпізніше із серпня 2014; він також встановив, що держава-відповідач мала значний вплив на воєнну стратегію фейкових терористичних "республік"; що вона надавала зброю та інше військове обладнання у значних масштабах, проводила артилерійські обстріли та надавала політичну та економічну підтримку зазначеним терористичним угрупуванням.

Європейський суд вирішив, що "існує достатньо доказів, аби задовольнити тягар доведення на стадії прийнятності адміністративних практик, що порушують низку статей Конвенції", та визнав більшість скарг уряду України прийнятними. Так само, додав Суд "порогу доведення було досягнуто щодо скарг Уряду Нідерландів про збиття літака рейсу MH17", які таким чином також було визнані прийнятними.

На практиці це серед іншого означає повне та остаточне скасування на найвищому, міжнародному юридичному рівні, усіх маніпуляцій агресора щодо "мінських угод" та "мінського процесу", а також щодо нібито їх "порушень" Україною, адже з рішення Європейського суду чітко випливає саме незаконний ефективний контроль рф над неконтрольованими Україною територіями, тобто їх окупація.

Також це рішення Суду означає не просто спростування, а тотальну юридичну анігіляцію усіх жалюгідних та злочинних спроб "виправдання" масштабної російської агресії 2022 року яку Кремль брехливо пов’язував саме із не існуючими начебто "порушеннями" України. У цьому вимірі рішення Європейського суду матиме вагому роль для майбутніх трибуналів над російськими очільниками щодо нинішньої масштабної агресії.

Виключення рф з Ради Європи та припинення чинності Конвенції 1950 року ніяк не впливає на чинність цього рішення Суду у справі, де рф брала активну участь до "фінального свистку" в січні 2022 року, коли відбулися усні слухання. Російські агенти впливу декілька років очевидно намагалися злочинно "підірвати довіру" до зазначеного процесу та очевидно пробували неправомірно вплинути на Європейський Суд та його суддів, але, як наразі бачимо, успіху в цьому не мали.

Вітаю команду українських юристів із заслуженою перемогою та пишаюся честю бути причетним до складання та комунікації відповідних заяв у цій справі в 2015 році на посаді Урядового Уповноваженого.