24 лютого

24 лютого. Сьогодні кожен згадає, як зустрів його рік тому. Як прокинувся під звуки ракетних ударів і як палахкотіло небо загравою від пожеж. І як хтось першим вдома вголос вимовив страшне слово: «Війна!»

Як похапцем збирали дітей у дорогу. Як хтось обійняв близьких і пішов воювати. А хтось того дня бачив рідне обличчя востаннє...

Як тисячі людей рятувалися з окупації, виносячи на руках старих і немічних. І як на війну їхали колони українських бійців, щоб зустріти ворога. 

У своїх обозах ворог віз форму для параду, який мав відбутися на нашому Хрещатику. На Майдані, де ми не раз виборювали свободу. 

У ті дні ми не знали, яким буде наступний день чи навіть година. Але вірили в силу українського духу й у те, що плани ворога приречені. 

Рашизм приніс на нашу землю багато горя. Смерті, каліцтва, мільйони біженців, катування, насильство. Світ жахнеться від злочинів у нещодавно мирних і процвітаючих містах, містечках і селах України. 

Ми завмиратимемо, намагаючись почути голос оточених захисників Маріуполя з підземного міста «Азовсталі». Оживатимемо з кожною новою перемогою під Києвом, Харковом, на Зміїному, у Херсоні. І плакатимуть наші серця, читаючи прізвища героїв, які поклали за ці перемоги свої життя.

ЗСУ – наша молитва і наш Бог за ці 365 днів. Підрозділи Нацгвардії, Тероборони, поліції. Наші волонтери і звичайні люди, які перераховували «на пікап», «на тепловізор», «на приціли», «на броники», плели маскувальні сітки, готували їжу для захисників. Як той дідусь, що голими руками зупиняв рашистський танк у перші години широкомасштабного вторгнення.

Ми пам’ятатимемо «привида Києва», який дав нам відчуття перших перемог. Захисників Гостомеля, Мощуна…

Ми були і є єдиними всі ці 365 днів. Усередині країни і з усім цивілізованим світом. Назавжди в історії залишиться солідарність демократій, яку очолили Сполучені Штати Америки і підтримала об’єднана Європа.

Новітній Гітлер готував нам «три дні», а Україна стоїть і буде стояти.

Рік нашої оборони – результат героїзму українського народу і ганебна поразка путінської росії, яка наближається з кожною наступною тисячею окупантів, що лягає в нашу землю.

Україна буде вільною, з Донецьком, Луганськом і Сімферополем. росія заплатить за свої злочини. Для цього потрібно ще багато крові і поту. Але ми не просто віримо, як рік тому, ми тепер твердо знаємо – Перемога стане винагородою за кожен день горя, сліз і безприкладного героїзму українського народу.

А в підручниках історії дату «24 лютого 2022 року» буде записано як початок кінця імперської росії. І кінець цей настане завдяки Україні й українцям. Так буде.

Слава українським воїнам!