Свідома сліпота вірних Московського патріархату

Завдяки дослідженню Центру Разумкова (с. 45) я отримав для себе відповідь на питання, а чи можливий в УПЦ (МП) бунт зсередини? Бо бунтувати є через що: і реальні судові вироки клірикам, і підозри митрополитам-єпископам (загалом, понад півсотні), і священики-колаборанти, на діяльність яких Онуфрій ніяк не реагує. Як там Геннадій Шкіль?).

Відповідь: НІ. Бунт неможливий. 47,47% вірян УПЦ (МП) переконані, що священики церкви - "такі самі, як більшість з нас...". При цьому цей показник майже ідентичний показнику ПЦУ, яка майже не заплямувала себе колабораціонізмом.

Тобто, якби прихожан УПЦ (МП) мучило сумління, вони б реагували на проступки своїх кліриків "універсалізацією гріхів": "Вони чинять злочин, бо є плоттю з нашої плоті, а хто з нас без гріха?". Але ніт, 35,6% прихожан УПЦ (МП) досі вважають, що їх клірики — люди з бездоганною репутацією! І це другий за значенням показник: більше у цьому переконані тільки протестанти, за якими не полює СБУ.

ОТЖЕ, попри вироки, суди, обмін А. Павленка і М. Зірки на наших воїнів і підозри митрополитам вірні УПЦ (МП) — другі у країні за переконаністю у тому, що їх керівники є святими і глубоко моральними людьми.

Хіба це не свідома сліпота?