Як вберегти бізнес від тиску Бюро економічної безпеки?

Під час війни, як ніколи раніше важливо зберегти працюючі компаній в Україні, в тому числі іноземні. Вони забезпечують українців робочими місцями, продовжують сплачувати податки, зарплатню та підтримувати армію. Такий бізнес потрібно пестити, надавати йому пільги та усіляко підтримувати. Якщо закрити великі підприємства, то наші громадяни залишаться без роботи, а Збройні сили України без фінансування, адже саме через податки наповнюється бюджет країни.

Іноземні інвестиції під загрозою

З одного боку є президент Володимир Зеленський, який намагається залучити інвестиції в країну, з іншого – силовики, правоохоронці та антикорупційні органи, які масово перешкоджають роботі великих підприємств в країні.

Зупиняти роботу компанії під час війни – це логічний крок? На мою думку, такі дії можливі лише у випадку, коли є достатні підстави, докази та рішення суду. На жаль, в нашій країні достатньо бажання чиновника антикорупційного органу для того, щоб суд наклав арешт на активи компанії. 

Рано чи пізно війна закінчиться. Тоді настане час інвестувати у відбудову країни, у розширення існуючих виробництв. Але останні рішення правоохоронної та судової систем показують, що іноземні компанії просто побояться заходити в Україну. Прямо сьогодні вони бачать, як в Україні закриваються працюючі підприємства. Не через військові дії, а по, як казали у 90-ті, «безпрєдєлу».

Бюро економічно безпеки на чолі з Вадимом Мельником, судячи з останніх скандальних рішень, оголосило війну найбільшим вітчизняним донаторам ЗСУ. Як так сталося?        

Для відповіді на це питання потрібно згадати скандали, які регулярно  виникають з БЕБ, а також показати на прикладі однієї з галузей економіки показати, як бюро «вбиває» бізнес.

Провальне осучаснення податкової поліції

Почнемо з першого. Бюро економічної безпеки регулярно звітує про арешти активів на значні суми. Як результат таких дій, БЕБ зупиняє роботу провідних платників податків. Причому зазвичай без достатніх доказів для того, щоб робити висновки про злочин. Фактично бюро перетворилося на рейдерів, які «віджимають» підприємства у їх власників. Не виключено, що влада в країні думає, що поточні дії правоохоронних органів — це кроки до інвестиційної привабливості країни. Але наразі відбувається невиконання зобов'язань перед іноземними партнерами, а знищення їх впевненості у наявності у нас правової системи та адекватного ставлення до приватного бізнесу. 

Трохи понад рік тому БЕБ створювався, як єдиний орган, що розслідує економічні злочини в державі. Він мав перебрати на себе функції колишньої податкової міліції. Але насправді за цей рік українські підприємства регулярно скаржаться на «старі» методи тиску на бізнес. Як результат – численні корупційні скандали. З останнього – затримали двох працівників БЕБ за хабарництво в Києві та на Закарпатті. Ви уявляєте? Затримали людей, які мають боротися з корупцією за корупцію! Дійшло до того, що фінансовий комітет ВР визнав роботу БЕБ незадовільною! Та закликав провести новий конкурс на посаду керівника бюро. Але цей орган, попри регулярні корупційні скандали, продовжує працювати та приймати скандальні рішення. 

Платник податків та благодійник

Друге. Останні приклади таких рішень – блокування роботи ІТ-компанії «MacPaw» та заводу ПрАТ «Полтавський ГЗК» Ferrexpo.

Візьмемо для прикладу гірничо-металургійний комплекс, який завжди вважався фундаментальною галуззю економіки та найбільшим роботодавцем. Металургія та суміжні індустрії у 2021 році забезпечували роботою 530 тис. українців. Минулого року експорт залізняку склав 23,9 млн т (-45,9% у порівнянні з 2021 роком) на суму $2,9 млрд (-57,8%). Ключовим фактором для падіння експорту руди стало закриття морських портів через війну та зниження попиту на європейському ринку. Тим не менш залізна руда опинилася на третьому місці у списку експортної продукції у вартісному вираженні після кукурудзи ($5,94 млрд) та олії ($5,46 млрд).

Важливо відзначити, що (за даними на вересень 2022 року) гуманітарна допомога металургійних та видобувних компаній сягнула понад $100 млн! Вагомою підтримкою держави стала, зокрема, авансова сплата підприємствами галузі податків у лютому-березні 2022 року: по 1 млрд грн податків до державного та місцевих бюджетів наперед сплатили компанії СКМ та група Ferrexpo. Ferrexpo на початку березня створила гуманітарний фонд для допомоги громадам та спрямувала до нього $15 млн. Компанія надала свою нерухомість – готель, бази відпочинку та гуртожитки – для розміщення близько 2 тис. біженців. Компанія увійшла в рейтингу Ліги до п’ятірки найбільших доброчинців країни. Також завдяки тому, що 100% продукції Ferrexpo експортує в Україну заходить валюта, а провідні світові компанії із поваги до свого партнера перераховують значні кошти на підтримку України. 

Арешт активів, як метод «вбити» підприємство

Як поставився БЕБ до Ferrexpo, провідного платника податків та благодійника? Ініціював кримінальне провадження щодо зловживань працівників ПрАТ «Полтавський ГЗК», який входить в групу компаній Ferrexpo, та домігся рішення суду щодо блокування роботи підприємства, зокрема заборони виплати зарплати.

Що цікаво, 8 лютого Шевченківський районний суд Києва вніс зміни до ухвали про блокування банківських рахунків підприємства та дозволив проводити виплату заробітної плати. Але через нечітке тлумачення судового рішення гроші працівники не отримали. Адже в ухвалі не було вказано безпосередньо про можливість проведення платежів на рахунки в інших банках, в яких відкриті зарплатні проєкти. Тож ПрАТ «Полтавський ГЗК» подало апеляційну скаргу та заяву у суд першої інстанції, і домоглося часткового скасування арешту в частині заробітної плати. Проте чи зможе підприємство і надалі платити зарплату, якщо рахунки і досі частково заблоковані? Як довго зможе підприємство працювати, коли банально не може закупити запчастини для ремонту обладнання, оплатити за критичні для виробництва послуги і т.д.? Що буде з підрядниками та їх працівниками, для яких комбінат є основним замовником? Що буде з мобілізованими працівниками, для яких підприємство зараз не може закупити амуніцію, оплатити лікування?.    

В інтерв’ю «НВ» Вадим Мельник називає справу з «Полтавським ГЗК» «економічним злочином». Хоча у журналіста, який особисто був на одному засіданні, виникають певні сумніви. Адже «підозрюваним по справі, тобто організатором, виявилась людина, яка прийшла на комбінат через два роки після того, як «схема» мінімізації почала працювати.. А експертизи, які доводять зловживання, робили не зовсім профільні спеціалісти. Принаймні це доводить захист. Тож виникають припущення або про якість підготовки, або про політичну мотивацію». І у мене також виникає питання – для чого тоді на час судового процесу блокувати рахунки підприємства і тим самим зупиняти роботу компанії? Чи не логічно дати підприємству працювати, доки не доведені порушення, щоб країна не втрачала на недоотримані валютних надходжень від компанії, яка 100% своєї продукції експортує; щоб країна не втрачала на недоотримані податків та інших зборів від компанії, яка входить в топ-30 найбільших платників податків в Україні; щоб українці не втрачали роботу та таке вкрай необхідне фінансування у цей непростий час; щоб мобілізовані працівники підприємства і надалі отримували амуніцію, допомогу в лікуванні: щоб регіони України, які постраждали від активних бойових дій, та ЗСУ і надалі отримували гуманітарну допомогу?

Підсумуємо. Приклад арешту активів ПрАТ «Полтавський ГЗК» - це лише один із випадків у гірничодобувній галузі. Щодня на десятки компаній, які сплачують податки та донатять на підтримку ЗСУ, чинить тиск Бюро економічної безпеки. Це може призвести до того, що економіка країни повністю зупиниться. Потрібно негайно на найвищому рівні приймати рішення: як захистити бізнес від тиску державних органів, як створити діючу антикорупційну організацію, а не ще одну, яка лише вимагає хабарі. Всі ці питання необхідно терміново вирішувати, доки великі підприємства в умовах війни ще залишаються працювати в Україні.