Третя річниця справи «Сивохо проти ветеранів»

Минуло три роки як мене та моїх побратимів Олександра Демидова та Юрія Каплю.  звинуватили та заарештували, відкривши кримінальне провадження за ч. 4 ст. 296 (хуліганство) Кримінального кодексу України:

«Дії, передбачені частинами першою, другою або третьою цієї статті, якщо вони вчинені із застосуванням вогнепальної або холодної зброї чи іншого предмета, спеціально пристосованого або заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень, - караються позбавленням волі на строк від трьох до семи років.» - говориться у статті.

Після арешту нас відправили до ізолятора. Слідство після доби тримання під вартою змінили статтю на ч. 3 ст. 296, але справи це не змінило зовсім…

Фото: особистий архів. Фотографія з засідання щодо обрання запобіжного заходу

Нагадаю суть: 

12 березня 2020 року у Києві КВЦ "Парковий" відбулася Національна платформа єдності та примирення імені Сивохо. Під час якої він та його представники розповідали, що українцям слід "позбутися страху і ненависті одне до одного" та потрібно "дізнатися, як живуть люди на непідконтрольній території". Окрім цього вони закликали до "примирення та діалогу" з представниками т.з. ЛДНР, визнати особовий статус Донбасу та повернути виплату пенсій на непідконтрольній території. 

І це тільки частина того, що переповідала команда на чолі з Сивохо, повністю вторячи наративам кремля. 

Я висловив свою точку зору про цю хвору ініціативу, а після розмови на підвищених тонах та невеличкої штовханини захід завершився падінням Сивохо через спотикання (дивитись знову зміст статті по якій нас затримали).

 Що відбулося за ці три роки: 

- Сивохо дав понад 50 "виходів в ефір" російських телеканалів та проросійських телеканалів в Україні

- Він продовжував звинувачувати владу в тому, що вона недостатньо жорстко розібралася з націоналістами (в останньому етері на рос. тв від 21.02.2022 за три дні до вторгнення)

- Сергій Сивохо перебуває на свободі та не має жодних переслідувань з боку правоохоронних органів за свою колаборантську риторику. 

Про що цей блог? 

Та ні про що. Певно констатація того, що ми мали рацію.

Сьогодні ми з побратимами і далі захищаємо Батьківщину з перших днів повномасштабного вторгнення. Як і робили це у 2014 році.

Фото: особистий архів 2023 рік

Натомість ми і далі підсудні…