Пеня на війну

Понад рік тому, коли російська агресія вийшла за межі Донбасу й Криму, для українців змінилося майже усе: мільйони людей залишилися без домівок або змушені були переїхати з рідних місць, мільйони втратили роботу та звичні доходи, мільйони поставили собі головною метою допомогу ЗСУ й віддають армії чи не останню гривню. Та ось як сприймають ці зміни деякі чиновники та середньої руки клерки? Розберемо на одному із конкретних випадків у Харкові.

З перших днів вторгнення перша столиця опинилася під страшними ударами ворога, який, лютуючи від беззсилля загарбати місто, нищив артилерією цілі квартали. Тоді тут майже завмерло життя: припинили роботу громадські установи, зупинився транспорт, з останніх сил працювали надзвичайники та комунальні служби. В найтяжчий період міський голова Харкова Ігор Терехов навіть виступив з ініціативою звільнити городян від сплати комунальних послуг, що надаються містом, до самісінького кінця війни. Можна по-різному оцінювати цю заяву і розмірковувати, де мер хотів знайти кошти на відшкодування збитків, але переважна частина харків’ян підтримала Терехова, вважаючи його рішення справедливим і необхідним з огляду на складну економічну ситуацію, спричинену війною. Але це в глибокій теорії. На практиці знаходяться чиновники, яких ініціативи мера та навіть постанови Кабінету міністрів абсолютно не хвилюють, і вони не проти зідрати з харків’ян зайву копійку, навіть попри порушення законодавства.

Саме так складається ситуація із розрахунками за постачання електроенергії. Так, клерки постачальника електрики ПрАТ "Харківенергозбут" геть "забули", що в період дії воєнного стану в Україні забороняється не лише припинення надання житлово-комунальних послуг населенню в разі їхньої несплати, а й навіть накладення пені та інших стягнень на боржника. Така вимога діє відповідно до постанови Кабміну від 05.03.2022 р. № 206. Також рішенням регулятора припинено позапланові та планові перевірки суб'єктів господарювання, які провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг (постанова НКРЕКП від 01.03.2022 № 335). У підсумку, попри те, що Харків віднесено до переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних дій, місцеві ОСББ отримують дивовижні додаткові суми в рахунках у вигляді пені, штрафів, інфляційних нарахувань та відсотків річних. Винахідливі чиновники знайшли, як їм здається, зручну лазівку в законодавстві й вирішили собі, що в разі, коли мешканці об’єднуються в ОСББ, то вони одразу стають крутими підприємцями й з ними можна поводитися відповідно: вимагати, щоб жителі платили по повній. І виходить, що поки саме ОСББ обростає багатотисячними боргами, на кожного з його членів такі стягнення не розповсюджуються. Мало того, в час, коли фактичне споживання електроенергії неможливо було контролювати, оскільки життя в Харкові було паралізоване, енергетики не забували виставляти рахунки за середнім торічним споживанням, споживанням мирного, досить заможного, безпечного і багатолюдного міста, яким Харків був ще 2021 року.

Звісно, що всі показники для воєнного 2022-го виявилися мало не втричі завищеними. У підсумку, до рахунків, виставлених енергетиками, додаються суми з багатьма нулями. Так, в одному з харківських ОСББ заявили, що до загальної суми заборгованості в 1 мільйон 700 тисяч гривень, раптом додалося ще майже 400 тисяч гривень, які, всупереч законодавству, енергетики хочуть стягнути у вигляді пені, штрафів та інших додаткових виплат. Здавалося б, самому ОСББ варто розібратися з кожним боржником серед співмешканців та якнайшвидше ліквідувати заборгованість, і так би воно й сталося у мирний час. Але поки триває війна, подекуди, і знайти самого боржника не уявляється можливим – згадаємо, скільки наших громадян були змушені вирушити за кордон зовсім не з власного бажання. А ті, хто лишився, теж переважно опинилися у надзвичайно складному фінансовому становищі, тому примусово стягувати з них борги – справа, м’яко кажучи, не гуманна і дуже передчасна. Саме на їхній захист і було видано вже згадану постанову Кабміну № 206. Проте, що таке державний регуляторний акт, коли грошей хочеться прямо зараз, та ще й якомога більше? Приблизно так розмірковують чиновники від енергетики, а постачальники почали ще більше користуватися своїм монопольним становищем. І проблеми харків’ян, як і країни в цілому, їх геть не цікавлять. Тому потрібно врегулювати законодавство та захистити населення від незаконного й необґрунтованого нарахування та стягнення штрафів і пені, інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих постачальниками-монополістами універсальних послуг на заборгованість з моменту повномасштабної війни.