Якою ми хочемо бачити Україну після перемоги?

Україна зараз проходить черговий важкий етап державотворення. Війна, в якій ми обов’язково переможемо є лише початком важкого, але в той же час вкрай важливого шляху. Вже зараз перед нами постає питання – Що робити після перемоги?. Цим питанням задаються і цивільні українці і військові, і ті, вимушені біженці, які зараз знаходяться закордоном і хотіли б повернутися на Батьківщину. Досвід яких країн був би корисним українцям, аби побудувати свою власну країну мрії?

Ізраїль.

Частіше за все українцям як приклад успішної країни, яка десятиліттями розбудовується поруч з агресивними сусідами наводять Ізраїль. Дійсно, країна яку на початку не сприймали серйозно та давали не більше двох років, на сьогоднішній день вже  75 років протистоїть сусідам, які категорично не сприймають її незалежність (нічого не нагадує?), а надзвичайний стан там діє з 1948 року.

То що ж українці можуть підгледіти у ізраїльтян? Славнозвісний «Залізний купол» скажете ви? Ні, бо по-перше він нам не підходить, а по-друге – він, як і все новітнє озброєння Ізраїлю, рівень життя, розвиток економіки є результатом комплексного підходу до побудови держави і армії та економіки зокрема. Саме підходи ізраїльтян могли б використати українці.

В основу виховання молоді ізраїльтяни закладають розвиток м’яких навичок (soft sckills). Основою є критичне мислення (не дивитися на реальність , як на даність), яке вони називають хуцпа-мислення (хуцпа з івриту – зухвалість). Одним з основних його складових є імпровізація та рух вперед. Всі ці речі згодом розвиваються у армії. Перший прем’єр Ізраїлю Бен Гуріон ввів революційну модель армії, яка мала базуватись на розвитку м’яких навичок, в якій кожному знайдеться місце відповідно до його навичок. Військо не урівнює всіх, а допомагає підліткам розвинути свою унікальність. Саме виховані у армії за такої формулою люди і побудували сучасний Ізраїль.

Хуцпа-мислення, як основа державної ідеології допомогла Ізраїлю на початку, адже один з елементів Хуцпи - боротьба за життя поза правилами та всупереч міжнародному осуду, і головне - мотивація. Саме так Ізраїль діставав собі зброю за умов ембарго, не дивлячись ні на що, а потім шляхом проб та помилок навчився робити свою – одну з найкращих у світі. Адже ще одна зі складових хуцпа-мислення - спокійно говорити про невдачі, вчитись на них, робити висновки та починати все спочатку, аби створити щось унікальне. Ще одна Ізраїль – це приклад людей, які будь-яку ситуацію зі знаком мінус перетворюють на плюс. Адже побудувати таку економіку за умов відсутності ресурсів, погодьтесь, багатого вартує.

Наразі ізраїльтяни, які воюють в ЗСУ нерідко порівнюють нашу армію з армією Ізраїлю. Зокрема вмінням українських воїнів імпровізувати без перебільшення захоплюється весь світ. Саме імпровізація нерідко допомагає нашим військам проводити успішні операції. Прості ж українці потроху починають втілювати у життя і одну з головних ідей хуцпа-мислення – не дозволити ворогу невпинно впливати на повсякдення життя.

Інші приклади

Серед країн, які перемогли, але протягом довгого часу (13 років) існували поруч з агресором називають Кувейт. Знищена Саддамом Хусейном країна, яка змогла відбудуватись і стала однією з найбагатших країн світу. Іраку призначили репарації, які він платив до 2022 року. Які висновки для нас? Репарації були призначені завдяки консолідованій позиції світу, а тирани не вічні. І в ситуації з росією ми маємо стояти на своєму та домагатись відшкодувань від агресора. 

Інший приклад – коли диктатор помер, але режим не змінився – це Південна Корея. Зараз це 10 економіка світу. Але після корейської війни корейці, подібно українцям також розїзжалися по світу у пошуках кращого життя. На півночі залишились всі ресурси, а на півдні – лише рисові поля. Та завдяки своїй наполегливості та працьовитості про Південну Корею дізнався весь світ. Корейці при цьому звикли жити поруч з агресивним сусідом в умовах його постійних провокацій та запусків ракет. Агресору просто немає місця в житті пересічних жителів Південної Кореї, після досягнення технологічного прогресу вони  відчувають себе у безпеці.

Замість висновків

Безумовно українцям варто придивлятись до успішного досвіду інших країн, але ми маємо розуміти, що наша ситуація унікальна і ми будемо вимушені вибудовувати власну модель. Після нашої визвольної війни країнам НАТО доведеться переписувати свої військові підручники, адже зараз йде війна нового типу, якої раніше не було. Подібно до цього нам доведеться самим вибудовувати модель держави. Запитуючи українців про те, якою Україну ви хочете бачити після перемоги, як військові, так і цивільні одностайні у своїй відповіді – без окупантів та без корупції. Тож нас чекають важкі, але унікальні часи. Пройшовши цей шлях нас чекає новий, український світанок!