ДЕШЕВИЙ ГАЗ ЗАГАНЯЄ УКРАЇНЦІВ В ЕНЕРГЕТИЧНЕ ЗУБОЖІННЯ

На темі "дешевий газ державного видобутку віддаємо населенню за собівартістю", додатково прикриваючи цей популізм гаслами про енергобезпеку країни для перемоги на енергетичному фронті, хайпує більшість політичних сил протягом усього часу незалежності України.

Саме політикани-популісти, які хочуть задовольнити свої політичні амбіції, обманом підігрівають бажання частини своїх виборців отриманням дешевого газу, шляхом його продажу за собівартістю.

Це міф!

Так само, як і міф, те що цього видобутку вистачає для покриття всіх потреб населення.

Коли українців намагаються "зомбувати" газовою темою, їм не пояснюють, що для того, аби їм продати газ, треба виконати колосальну роботу, що суттєво впливає на собівартість газу.
Вона передбачає:
- адміністративні витрати компаній у ланцюгу від свердловини до споживача;
- плату за користування надрами (рента);
- виробничі витрати на підйом і підготовку газу (Lifting cost);
- амортизаційні відрахування;
- плату за вхід у ГТС;
- витрати на проведення геолого-сейсмічних робіт;
- витрати зі знецінення нафтогазових активів;
- вартість підйому газу зі свердловини;
- утримання системи промислових і магістральних газопроводів, системи підземних сховищ та управління ними;
- різницю в рівні ефективності родовищ, що сягає чотирьох разів або навіть більше;
- економічні витрати на залучення капіталу для здійснення інвестицій, що забезпечують видобування цього газу;
- вкладення коштів у розвідку та розроблення родовища у вигляді геолого-сейсмічних робіт, пошуково-розвідувального та експлуатаційного буріння, будівництва наземної інфраструктури.
І багато іншого.

Усе вище перелічене супроводжується виробничо-технологічними витратами газу (ВТВ).

Найбільше газу споживає населення напряму та через централізоване опалення. Саме тому, держава встановлює тарифи для операторів інфраструктури постачання газу на суттєво нижчому рівні за економічно обґрунтований. Уявіть, що додатково ще треба відняти ВТВ. І ще відніміть споживання бюджетними та релігійними організаціями, оскільки це теж потреби населення.
То про який дешевий газ можна говорити?

Державного видобутку не вистачає навіть зараз, і чим нижча ціна, то вище використання, то більше газу бракуватиме. Це, також, давно-давно доведений факт.

А тепер про біди,які приносить нам"дешевий газ для населення".
За низької, штучно призначеної ціни газу невигідно, ані заміщувати його, ані утеплювати житло, фактично нічого не вигідно робити з економічного погляду. І це,на привеликий жаль, призвело до вкрай неефективного споживання енергетичних ресурсів в Україні. Сьогодні більшість українців проживає в житлових будинках , які будувалися в 50-90 роках минулого століття і в яких катастрофічно низький рівень теплоізоляції , та застарілі системи опалення, що призводить до витрат у 2-3 рази більше енергії на 1 кв.м, ніж в країнах ЄС.

Багато масла в огонь підлила росія, яка була зацікавлена щоб ціни на газ були значно нижчі за ринкові, що штучно збільшувало попит на газ і відповідно енергозалежність від неї ,при цьому обмежувало ринкові стимули для збільшення власного видобутку газу, зводило на нівець мотивацію його заміщення ,та заходи з енергоефективності.

Деякі , заангажовані політиканами-популістами,топ чиновники центральних органів виконавчої влади України, та керівники державних енергокомпаній, намагаються посадити нас занову в "теплу ванну" розповідаючи нам про дешевий газ , але вже власного видобутку. Знову за рибу гроші… але прошу задумайтесь до чого вже привів нас "дешевий газ":
-Україна витрачає у 2-3 рази більше енергії на 1 кв.м, ніж в країнах ЄС.
-30% українців знаходяться в стані енергетичного зубожіння. Їм ледь вистачає або взагалі не вистачає коштів на обігрів та освітлення своїх домогосподарств.
-перед війною кожне п’яте українське домогосподарство отримувало субсидії, на що державою виділяється щороку до 50 млрд. грн., а іноді в рази більше.При цьому
кожний четвертий українець не в змозі своєчасно оплатити рахунки;
-Україна за роки незалежності втратила колосальний ресурс на придбання російського газу, який могла б використовувати на модернізацію та зміцнення енергонезалежності.
-остаточно збанкрутіли генеруючі компанії, вони знаходяться на межі виживання, маючи багатоміліардні борги.
-інвестори не довіряють і не працюють з секторами газовидобування і теплопостачання.

Можу з впевненістю стверджувати, що ця "дешевогазова" політика скоро знищить і Нафтогаз,який практично весь час з моменту створення , держава використовує як найбільший механізм надання прихованих субсидій.У 2021 році сума непрямих субсидій, які держава надала споживачам через Нафтогаз, за розрахунками Компанії складає щонайменше 249 млрд грн. Зауважу, що ця сума в 7 разів перевищує офіційно закладений в Державний бюджет України обсяг житлово-комунальних субсидій на 2021 рік та становить близько 5% номінального ВВП України.

В ПІДСУМКУ "ДЕШЕВИЙ" ГАЗ ЦЕ:
• стимулювання неефективного споживання природного газу, відсутність стимулів для економії, наявність можливостей для маніпуляцій та спекуляцій;
• збільшення залежності України від імпорту газу;
• менше економічних стимулів для видобутку природного газу, заміщення газу альтернативними джерелами енергії (наприклад, переведення підприємств, які генерують тепло для централізованого опалення, на біомасу);
• надання несправедливих (та прихованих) субсидій для споживачів, які б могли платити за газ за ринковою ціною. При цьому, оскільки такі споживачі зазвичай більше використовують газу (у них більші будинки тощо), то вони отримують і більші (приховані) субсидії в абсолютному вимірі;
• недоотримання доходів державними газовидобувними компаніями і, як наслідок, менші доходи державного бюджету; оскільки прямі субсидії отримують не всі споживачі, то штучне заниження ціни завжди має прямий негативний вплив на державний бюджет;
• неефективне управління активами державних підприємств, які використовуються для надання прихованих субсидій.

Протягом наступних 20 років природному газу в енергетичній безпеці країни, безумовно, належатиме важлива роль.
Але він, все ж повинен бути виключно перехідним паливом у процесах декарбонізації й "озеленення" економіки. Відповідно, держава може нарощувати видобуток газу для забезпечення потреб населення, але при цьому зобов’язана подбати про "зелену" трансформацію економіки, як важливий елемент майбутньої синхронізації з вже суттєво "озелененою" і осучасненою економікою ЄС. Без цього синхронізувати нашу економіку , з економікою ЄС неможливо.

Чи ми вже не хочемо до ЄС?

P.S.Торік ми пережили ситуацію, коли газ коштував 2300 євро. Але держава віддавала його людям за 7800 грн.. Уявляєте різницю в ціні та збитки, які ми отримали? Державі, наприклад, значно вигідніше газ власного видобутку продавати за великі гроші на споті, а не спалювати його за безцінь для опалення житла, накопичуючи борги. Давайте спалювати біомасу, якої у нас величезні об’єми, а не гроші, які могли б витрачати на відновлення та модернізацію економіки,НА ЗСУ, НА НАШУ ПЕРЕМОГУ"