Неанонсований візит. Чого чекати від приїзду Генсека НАТО в Київ

Вчора зранку в ЗМІ несподівано почали виринати світлини з Генсеком НАТО Єнсом Столтенбергом на Михайлівській площі в Києві, де він вшанував пам'ять загиблих українських воїнів. Його візит - перший за час повномасштабної війни і від нього багато очікують.

Ми трактуємо цей візит як знак, що Альянс готовий розпочинати нову главу у відносинах з Україною, оптимістично зазначив при зустрічі Президент Зеленський і мав на це підстави, бо для НАТО в контексті співпраці з Україною настав час переходити на новий рівень.

Очевидно, що на порядку денному зустрічі були дві головні теми: Вільнюс та Рамштайн. Перша стосується липневого саміту в столиці Литви, якого Україна дуже чекає. Вільнюський саміт НАТО має всі шанси стати історичним для нас, якщо західні партнери мобілізують свої зусилля і від слів про те, що місце України в НАТО, перейдуть до реального втілення цієї прописної істини в життя.

Ще задовго до приїзду Столтенберга ми сформулювали дуже правильний меседж про те, що Україну не влаштує жодне інше рішення саміту НАТО у Вільнюсі, окрім реальних кроків щодо її членства в Альянсі. Не виключено, що Генсек НАТО привіз пропозиції зброї та співпраці, які мали би задовольнити Київ в обмін на чергову відстрочку реальних кроків щодо членства в НАТО, принаймні не на саміті у ВІльнюсі. Але поки що бачимо тверду позицію Києва, що заяв про “відкриті двері Альянсу”, які мали місце на попередніх самітах, - вже не достатньо. 

Потрібно також вирішити питання, що відбуватиметься з гарантіями безпеки для України між нинішнім і моментом, коли Україна стане членом Альянсу. Ці меседжі сьогодні були вкотре донесені до Генсека НАТО, який у відповідь заявив, що “НАТО готується обговорювати членство України на саміті у Вільнюсі”. 

Не менш важливе питання - зустріч союзників у Рамштайні. Генсек НАТО приїхав у Київ за день до цієї зустрічі, щоб ще раз узгодити домовленості та почути про потреби української сторони. Особливо в контексті контрнаступу, який суттєво залежить від поставок зброї союзників. Столтенберг ставив собі за мету “з перших” рук отримати інформацію про плани України, щоб бути готовим відповідно реагувати від час Рамштайну.

Потреб, як завжди, багато. Україна наполягає на поставках далекобійної зброї, сучасної авіації, а також більшої кількості артилерії та бронетехніки.

Та, мабуть, однією з найголовніших тем на Рамштайні буде БК для для України, боєприпаси для систем, що вже є у нас. А також обслуговування цієї зброї, запчастини для неї, ремонт.

Однією з основних тем на Рамштайні також будуть системи ППО та ракети для них. Значне повітряне прикриття є критично важливим елементом будь-якого успішного наземного наступу, враховуючи небезпеку, яку російські літаки становлять для скупчень українських сил, що намагаються прорвати лінію фронту.

Ще одна важлива теза, яка прозвучало від Києва - це прохання прискоритись. В першу чергу, прискоритись з поставками боєкомплекту та систем озброєння, які були обіцяні. Ми безмежно вдячні нашим західним партнерам, але змушені говорити про такі речі вголос, бо зволікання з поставками має велику ціну, яку Україна кожен день платить на фронті.

В будь якому випадку Йенс Столтенберг завжди приємно дивував конкретикою. Замість висловлювань стурбованості він віддає перевагу діям. Чого лише вартий його “тур Азією”, однією з неофіційних цілей якого була допомога Україні, в першу чергу зброєю. Сподіваємось, що візит до Києва теж трансформується у конкретні результати у вигляді зброї для України та запрошення в НАТО.