Купуй українське: чи розповсюджується цей тренд на ліки?

Нещодавно натрапила  на відео блогера який  зупиняє перехожих та питає скільки коштує їхній одяг та назву бренду.  Відповіді різні, ціни на одяг теж мають широкий діапазон, але є те, що спостерігається у респондентів відчутно - це мода на українське. Незалежно від віку є чітка тенденція  популярності на одяг, взуття та аксесуари українських брендів. 

Мене як лікаря зацікавило питання, чи спостерігається така ж тенденція з українськими ліками. 

Чи справді імпортні ліки якісніші та ефективніші ніж українські аналоги та чи справді українські ліки доступніші у ціні? Хто впливає на вибір українця купити вітчизняний чи імпортний препарат? 

Сьогодні в Україні працюють сотні українських та іноземних фармацевтичних компаній.  У 2022 р. загальний обсяг продажу всіх категорій товарів «аптечного кошика» становив 127 млрд грн. У натуральному вираженні обсяги продажу скоротилися на 29%. Динаміка аптечного продажу в доларовому еквіваленті також демонструє спад на 21%.

Основним чинником, який впливає на розвиток роздрібного фармацевтичного ринку, є війна. Експерти виділяють три основ­ні зумовлені нею фактори:

• населення (міграція, та втрата доходів);
• аптеки (руйнування, нестача персоналу та проблеми дистрибуції);
• території (тимчасова окупація та бойові дії).

Так, за підсумками 2022 р. лідерами за обсягами аптечного продажу лікарських засобів стали українські компанії «Фармак», «Дарниця», швейцарська «Acino» та ізраїльська «Teva». Їхні частки на ринку відповідно склали 5,26%; 4,45%; 3,60% та 3,45%.

У розрізі препаратів вітчизняного та зарубіжного виробництва відзначалося зростання частки вітчизняних препаратів на початку повномасштабного вторгнення, але з плином часу іноземні ліки відвоювали свої позиції, а часткове співвідношення поступово повернулось до  показників січня 2022. Згідно даних в цілому за 2022 рік переважає продаж ліків вітчизняного виробника: 59,6% українських проти 40,4% іноземних), проте,  в грошовому еквіваленті переважають іноземні (64,5% іноземних проти 35,5% українських), тобто майже 70% витрачених коштів припадає на ліки іноземного виробника. Чому на іноземні ліки тратять більше?

Одна з головних причин –– 9/10 асортименту український фармвиробників становлять генерики (непатентований лікарський препарат, що є відтворенням оригінального препарату, на який закінчився термін патентного захисту. Може відрізнятися від оригінального препарату за складом допоміжних речовин і не тільки). Вироблені в Україні генерики як правило дешевші за іноземні оригінальні ліки-аналоги, хоча їхня якість теж гарантовано висока.  «В Україні інноваційні препарати представлені недостатньо. Їхня частка в грошах становить близько 9%. У натуральному вираженні – ще менше. 91% препаратів на українському ринку – це відтворені препарати, тобто генерики. Ці 9% інноваційних препаратів  - практично все імпорт», - казав у 2018 році глава Асоціації виробників інноваційних лікарських препаратів Віталій Гордієнко. 

Другою важливою причиною є те, що в багатьох випадках українці не замислюються про походження ліків. В більшості випадків вони довіряють лікареві який призначив препарат або обирають самостійно побачивши/почувши рекламу, або ж просять поради безпосередньо у фармацевта. 

Звісно, не менш важливим фактором є ціна.  Стосовно зростання цін на ліки слід зауважити, що інфляція на фармринку зазвичай була нижчою, ніж по країні в цілому.  З 21 липня 2022 р. НБУ скоригував офіційний курс гривні до долара США на 25% — з 29,25 до 36,57 грн/дол., що призвело до зростання цін переважно на товари з великою часткою імпортної складової, до яких належать і ліки. Лікарські засоби, навіть українського виробництва, здебільшого мають значну імпортну складову, в основному  сировину, відповідно ціна на них піднялася теж.  

Зрозуміло, що вітчизняні фармкомпанії уже наростили потенціал для того, щоб стати потужним механізмом  для української економіки та практично повністю забезпечити потреби внутрішнього ринку.