Кому війна, а кому… Або трохи про монополістів

Ця історія тягнеться вже не перший рік. Ще перед початком повномасштабного російського вторгнення була спроба організувати вільний ринок постачання природного газу. Здавалося б, різні учасники ринку мали можливість постачати газ до будівель на чесних конкурентних умовах. Однак, коли російські війська вдерлися на наші терени, усім довелося стикнутися з тим, що газ можна закуповувати лише від НАК "Нафтогаз України". І чомусь усі абоненти автоматично були переведені на цього постачальника. Саме в той час, коли люди не перебували у своїх домівках, а змушені були шукати порятунку від обстрілів. Хто в метро та підвалах, хто в сільській місцевості, а хто й далеко за кордоном. І знайшлися чиновники, що скористалися тяжким становищем людей для захоплення вільного ринку та здійснення цілковитої монополії в країні. В результаті, газова система України потрапила під контроль лише одного постачальника - НАК "Нафтогаз України". Що це означає? В умовах воєнного стану, всупереч законодавству, була створена монополія на постачання газу в Україні, яка унеможливлює конкуренцію та аж ніяк не відповідає законодавчим принципам, які існують у країнах Євросоюзу. Тобто, навіть в умовах війни монополіст може використовувати ситуацію у своїх інтересах та отримувати неправомірну вигоду від монопольної позиції на ринку.

Вже не перший опалювальний сезон у людей, які мешкають у багатоквартирних будинках, виникають проблеми із постачанням тепла та забезпеченням гарячою водою. Оскільки все впирається в питання постачання газу і цін на нього. ОСББ не можуть купити газ за ціною для населення, а купують як комерційна структура. Але ж ОСББ, згідно із законодавством – це непідприємницьке товариство, що використовує природний газ для забезпечення можливості споживання побутових потреб, попри поняття "юридичної особи".

А тепер звернімось до чинного законодавства. Визначені законом мета і предмет діяльності ОСББ не передбачають провадження об'єднанням господарської діяльності, а тому ОСББ не є суб'єктом господарювання і не може бути виробником або виконавцем житлово-комунальних послуг відповідно до Закону України "Про житлово-комунальні послуги", - саме так вказано в Листі Міністерства регіонального розвитку від 26.04.2011 року N 7/15-4687 "Щодо статусу ОСББ як учасника відносин у сфері житлово-комунальних послуг". Відповідно до статті 22 закону України "Про ОСББ", об’єднання сплачує холодну та гарячу воду, теплову та електричну енергію, природний газ, комунальні послуги за тарифами, встановленими для населення, крім частини таких послуг, що оплачуються власниками нежитлових приміщень. Мало того, у Верховній Раді України зареєстровано проєкт Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про ринок природного газу" щодо забезпечення справедливого підходу у встановленні ціни на газ для ОСББ, які самостійно забезпечують роботу власних газових котелень для потреб співвласників багатоквартирного будинку" (№6251 від 01.11.2021 р.), яким пропонується внесення змін до закону "Про ринок природного газу" у частині уточнення поняття "побутовий споживач" шляхом введення визначення "колективний побутовий споживач".

А от ще така статистика: понад 30 відсотків домогосподарств в Україні, в яких є власні котельні, отримали рахунки в 40 гривень за кубометр газу замість законних 8 гривень. Як кажуть представники ОСББ, це пов’язане із заборгованостями, накопиченими за час війни. Власне, газопостачальна компанія НАК "Нафтогаз України" не лише виставляє абсолютно незаконні рахунки, але й ставить під ризик прийдешній опалювальний сезон. Та як розраховуватися в майбутньому, коли монополіст висуває безпідставні вимоги, включаючи так звані "договори списання"? ОСББ не може купити газ за ціною для населення, а купує як комерційна структура. Чому співвласникам багатоквартирного будинку потрібно повсякчас доводити, що ОСББ – не комерційна структура, не підприємство та не виробник теплової енергії? І на жодні перемови стосовно перерахунків за законними цінами постачальник не йде.

Водночас міністерство розвитку громад та територій України наголошує на тому, що в договорах щодо постачання природного газу для забезпечення опалення та постачання гарячої води до квартир багатоквартирних будинків (крім нежитлових приміщень) не можуть бути передбачені умови щодо попередньої оплати та надання банківської гарантії на обсяг грошових зобов'язань споживача та списання коштів з банківського рахунку споживача. Це передбачено законом України "Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування". Така заборона діє упродовж воєнного стану в Україні та шести місяців після його скасування.

ОСББ не можуть укласти договір за ціною для населення через дискримінацію з боку постачальників газу. Згадаємо, що проблема цін на газ для ОСББ виникла після того, як Україна перейшла на систему ринкового газу. Тоді з'явилися нові поняття, такі як "побутовий споживач" та "колективний побутовий споживач". Однак, попри визначення цих понять в законодавстві, співвласники багатоквартирного будинку з газовими котельнями змушені купувати газ за значно збільшеними комерційними цінами, що призводить до захмарних рахунків за опалення.

Про те, що в Україні війна і її міста потерпають від обстрілів, то вже й мови не йде. Хоча, здавалося б, законодавство України ці питання регулює.

Та попри все - 30% ОСББ по всій Україні, які не надали незаконних договорів списання, отримали рахунки за ціною газу 40 гривень за кубометр і лише за цей опалювальний сезон, з жовтня 2022 року до квітня 2023, накопичили ще більше боргів, ніж мали до війни. Це гігантські суми: від 3 до 5 мільйонів гривень на одне ОСББ! З такими боргами (наголошую, вигаданими і незаконними) доведеться починати новий опалювальний сезон.

То що будеш робити, "Нафтогаз"?