Ворог серед нас. Третя частина.“Кримське питання або легітимізація НААУ кримських зрадників”

Після окупації, багато адвокатів були вимушені покинути територію Криму. 

З урахуванням положень, ще нового на той час Закону про адвокатуру (2012 року), та бажання бути активними учасниками українського адвокатського середовища, кримські адвокати зверталися до керівних органів НААУ з запитами, щодо упорядкування діяльності органів адвокатського самоврядування Автономної республіки Крим. Одна з основних причин такої активності, це явна проросійська позиція більшості керівництва Ради адвокатів АРК.

Щоб розповісти про “кримське питання в адвокатурі”, треба повернутися у Майданівські часи.

19 грудня 2013 року, в день свого професійного свята українські адвокати вийшли на мирні протести. 

Адвокати зібралися на Майдані незалежності та біля пам'ятника Пилипу Орликові - символу високої правової культури і історії українського народу.
Серед цих адвокатів був я.

Всі були обурені подіями та діями правоохоронної та суддівської системи. 

Ми зробили колективну заяву в захист честі і гідності професії, відправившись мирним ходом до Адміністрації Президента і Верховного Суду України із закликом почати переговори за рішенням проблем сучасної адвокатури.

Нагадаю, що в той час відбувалися масові затримання активістів,  тортури щодо них і саме адвокати стали “пожежною командою”, які використовуючи крихку своїх повноважень бігали по райвідділкам, СІЗО, судам та намагалася захистити, зʼясувати і просто допомогти.

Але керівництво НААУ мовчало та ігнорувало всі незаконні дії влади, при цьому бачило усі порушення прав людини. Адвокати неодноразово зверталися за допомогою, проте керівництво адвокатури знаходилося в стороні від того, що відбувається. 

Потім, у січні 2014 року перейшло до відкритої підтримки дій влади Януковича.

Тодішній голова Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури В. Загарія підтримав каральні дії влади та  схвалив прийнятий Закон від 16 січня 2014 р., яким суттєво обмежувалися права та свободи громадян.

В результаті, група адвокатів підписала Акт недовіри до керівництва адвокатури, а саме - до глави Національної асоціації адвокатури України Лідії Ізовітовой, голови ВКДКА Валентину Загарію і замголови НААУ і Ради адвокатів України Валентину Гвоздію. Також адвокати посилалися на висновок Міжнародної комісії юристів та експертів Ради адвокатур і юридичних асоціацій Європи щодо ситуації, що склалася в українській адвокатурі, у яких констатується, що в українській адвокатурі дисциплінарний механізм використовується для переслідування незгодних та відбуваються обмеження прав адвокатів.

В результаті розвитку цих подій, після перемоги Евромайдану, 26 квітня 2014 р. в Одесі відбувся позачерговий З'їзд адвокатів України. До теперішнього часу адвокати, які були присутні на зʼїзді, пригадують цей драматичний захід як виставу божевільного театру з озброєною охороною, бійками, зачиненням дверей зали, криками, скандалами, запамороченням людей у залі після добового засідання, навіть намаганням молодої мами показати у президії, чому їй потрібно іти до дому годувати дитину. Але “Кримське питання” в адвокатурі, так вирішено і не було. 

Кримських адвокатів, просто не допустили до голосування.

Так, Інна Рафальска, на той час глава Ради адвокатів м. Києва, і учасник подій, заявила, що таким чином до адвокатів Криму відноситися некоректно і незаконно. Також в ході з'їзду звучала думка, що необхідно підтримати кримських адвокатів, що не здали позиції як адвокати України і не обрали російського громадянства. 

Активну позицію проти участі кримських адвокатів виразив адвокат Олексій Фазекош, який відомий як прихильник Медведчука,  висловленими щодо федеральної форми державного устрою в Україні. Олексій Фазекош незмінно, десятиліття очолює Раду адвокатів Закарпатської області, та є дуже одіозною особою і входить до команди керівниці НААУ Л.Ізовітової. 

В результаті, органи адвокатського самоврядування в Криму залишилися у тому складі які були до окупації, практично всі члени цих органів стали адвокатами рф. Кримські адвокати, які зверталися до НААУ, отримували ось такі відповіді. Зверніть увагу на останній абзац листа. 

Іншими словами, їм пропонували звертатися на окуповану територію, до осіб які зрадили країну, стали адвокатами рф та які, як вважають в НААУ, є легітимними представниками адвокатури України в Криму. 

Тим часом на окупованому півострові адвокати України, яких ви бачите в наступному документі, прийняли громадянство рф, склали присягу адвоката рф та очолюють органи російської адвокатури. 

У доповіді Української гельсінської групи 2018 року “Адвокати в окупації”, прямо вказується, про ігнорування НААУ ситуації з правами адвокатів на окупованій території. 

Далі мова оригіналу: 

“Несмотря на то, что крымские адвокаты, являющиеся гражданами Украины, в течение почти пяти лет оккупации ежедневно рискуют своей свободой во имя защиты прав и свобод людей, в том числе, преследуемых в Крыму по политическим мотивам, со стороны НААУ не было сделано ни одного заявления в поддержку и защиту указанных адвокатов.”

Також, правозахисники у докладі констатують факт, що НААУ не дало жодної оцінки діям українських адвокатів, які активно приймали участь не тільки у створенні органів адвокатського самоврядування рф в Криму, але також у захваті росіянами АР Крим та міста Севастополя. У якості прикладу приводять адвокатів Ольгу Ковітіді та Бориса Колеснікова. Ковітіді О. член окупаційного Уряду Крима, Колесніков Б. - представник російської партії Єдиної росіі у Криму.

З урахуванням попередніх частин статті "Ворог серед нас", ми бачимо, що можливостей проявити патріотичну позицію керівництвом НААУ було достатньо за весь час українсько-російської війни починаючи з 2014 року. 

Але жодного разу це зроблено не було. 

У наступній частині піде мова про найсучасніші події січня, лютого 2022 року. Як готувалося та реагувало на повномасштабне вторгнення керівництво НААУ.